Відмінності між версіями «Кістка»

Версія за 01:58, 4 листопада 2013

Кістка, -ки, ж. Кость. Чорток, чорток, не полічи моїх кісток. Ном. № 275. Кістки у могилі, сам в Господа Бога. Рк. Макс. Кістка мертва. Болѣзнь, наростъ на тѣлѣ. Чуб. III. 15.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках КІСТКА, и, ж

1. Окрема складова частина кістяка хребетних тварин і людини. Знову йому верзеться.. висунулось дві тіні — страшні, бліді, з переламаними кістками (Панас Мирний, II, 1954, 201); Посеред тих звалищ величної природи виднілися медведячі стежки, протоптані від давніх-давен, ..густо засіяні вибіленими кістками баранів, оленів (Іван Франко, VI, 1951, 15); Здавалося, що болить у нього кожна кістка, дрижить кожен нерв (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 227); * У порівняннях. На візку сидів хлопець.. з закарлюченими руками, без пальців, сухий, як кістка (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 289).

Бодай (хай, щоб і т. ін.) йому (тобі і т. ін.) кістка в горло, лайл. — уживається для вираження побажання, щоб хто-небудь замовк. На порозі темної комори появилася баба: — Чого ти ревеш, бодай тобі кістка в горло?! (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 470). 

▲ Велика голінкова (гомілкова) кістка див. великий. ♦ До самих кісток — цілком, усім єством (бути кимось або якимсь). Афіноген Максимович педагог, як кажуть, до самих кісток (Юрій Мельничук, Коли кров.., 1960, 48); До [самих] кісток промокати (промерзати, проймати і т. ін.) — дуже сильно, наскрізь промокати, промерзати, мерзнути. Стомилися хлопці, присіли спочити, Промокли усі до кісток (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 160); Одяглася Катерина погано, накинула на себе дранку, що крізь неї вітер пронизував тіло, проймав до кісток (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 33); Додому пішов [Боровий], коли вже до самих кісток пробрало його холодом та вологістю (Ярослав Гримайло, Незакінч. роман, 1962, 150); Змерзнути (замерзнути, змерзти) на кістку — дуже змерзнути; Змочити до кісток див. змочувати; І кістки живої не оставити (не зоставити) — до подробиць обговорити риси характеру, поведінки, зовнішності кого-небудь. З ніг до голови обсудили: сказано, й кістки живо і не оставили (Номис, 1864, № 6997); [І] кісток чиїх не зібрати (не позбирати) — загинути, не вціліти. — Вріжетесь усім составом в тупик так, що й кісток ваших ніхто не збере (Олександр Довженко, I, 1958, 39); Кістка від кості, кров від крові чиєї — чия-небудь рідна дитина. Синова лайка горіла у ньому, наче він на живому випік її.. І хто? Кістка од його кості і кров од крові (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 381); Кістки перемивати (перемити, перетирати, перетерти) чиї — займатися пересудами, обмовляти кого-небудь. Уся сім'я Глущуків потрапила на голодні зуби, і хто тільки не хотів, той і не перемивав їй кісток (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 87); Кісткою (яккістка, мов кістка) в горлі (поперек горла) стояти (стати, застрявати, застряти) кому: а) ставати на перешкоді комусь у досягненні чого-небудь. — Ця ракета — дрібниця в порівнянні з кораблями майбутнього, а от стала вона нам, як кістка в горлі, — доки не викинемо її в небо, дихати неможливо (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 104); б) бути ненависним кому-небудь. Бідні люди любили Івана. А дукачам його язик і характер кісткою в горлі стояли (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 16); Куди і ворон кісток не заносить див. заносити; Своя кістка — про когось кровно рідного; Тиснути (стиснути і т. ін.} кого, що, аж кістки тріщать (затріщали, затріщать) — дуже сильно, міцно тиснути кого-, що-небудь. Худий, злий Брун стиснув пальці, аж кістки затріщали (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 439); Тільки (лиш, сама) шкіра (шкура) та кістки; Одні (самі, тільки) кістки та шкіра (шкура) — дуже худий. — Не здужають [підпанки]! Сухі, як хорти: самі кістки та шкура (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 20); Укривати (укрити) кістками шлях до чого — нести втрати, гинути в боротьбі за що-небудь. Воно прийде, те нове життя, прийде у світ нове добро, треба тільки розбити тверду скалу неправди і пробитись до світла, хоч би довелося вкрити кістками шлях до нового життя (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 40); Чужа кістка — про когось кровно нерідного. Катерина не та свекруха, котрій невістка — чужа кістка (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 72).

2. тільки мн. Останки, тіло померлого; прах. [Кармелюк:] Не чекайте ж, люди, добра од них [панів]. бо й кістки ваші травою поростуть, а ви його не діждетесь! (Степан Васильченко, III, 1960, 486). ♦ Кістками лягти (полягти) — те саме, що Кістьми лягти (полягти) (див. кість). Річкою текло українське селянство туди, де хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю, а ні — то полягти кістками на вічний спочинок (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 336); Кістки зложити — померти, загинути. Тепер, мабуть, у наймах прийдеться і кістки зложити (Панас Мирний, I, 1954, 238); Кров'ю та кістками здобувати (здобути, добувати, добути) що див. кров; На (по) чиїх кістках — ціною великих жертв.

3. збірн. Ікла, бивні деяких тварин (слона, моржа), які використовують для різних виробів. У Китаї були вправні майстри по різьбленню із слонової кістки (Історія середніх віків, 1955, 60).

4. рідко. Те саме, що кісточка

Ілюстрації

Див. також

Додаткові відомості

вікіпедія

слонова кістка

анатомія

переломи кісток