Відмінності між версіями «Божевільний»
(→Сучасні словники) |
(→Див. також) |
||
Рядок 26: | Рядок 26: | ||
Додаткові відомості | Додаткові відомості | ||
[[Категорія:Бо]] | [[Категорія:Бо]] | ||
+ | |||
+ | [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB_VI_%D0%91%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9 карл6] | ||
+ | |||
+ | [http://vk.com/public.crazyangel божевільний янгол] | ||
+ | |||
+ | [http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452877 вірш] | ||
+ | |||
+ | [http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398566 поет клуб] |
Версія за 01:31, 4 листопада 2013
Божевільний, -а, -е. Сумасшедшій, помѣшанный. Котл. Ен. II. 28. Чуб. ІІІ. 133. Та одчепись, божевільний! Шевч. 494.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках БОЖЕВІЛЬНИЙ, а, е.
1. Який має психічний розлад; психічнохворий. Тихович здригнувся, глянув на двір і стрівся очима з божевільним мош-Дімою (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 230); Зійшов з помосту божевільний Лір (Максим Рильський, I, 1946, 214); // у знач. ім. божевільний, ного, чол.; божевільна, ної, жін. Психічнохвора людина. Не знаю, Чи се шпиталь, чи дім для божевільних (Леся Українка, IV, 1954, 114); * У порівняннях. Як божевільна, вона [Параска] бігала по хаті, вибігала на двір, кричала, голосила, лаялась (Панас Мирний, IV, 1955, 59); // Який виражає божевілля. Простоволоса, обірвана мати лізе на скелю, світить божевільними очима (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 141).
2. зневажл. Нерозсудливий, нерозважливий. — Ох, я дурна та божевільна! Забула зайти до шевця! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 44); — Куди ти? Божевільний! Стій! Вернись! (Леся Українка, II, 1951, 209); Старого Йоселя я просто не пізнавав. Немов щез у ньому добрий, розсудливий і люблячий батько й зостався лише дражливий божевільний деспот (Гнат Хоткевич, I, 1966, 158); // Позбавлений розумного змісту (про вчинки, думки і т. ін.). Голова гаряча в дівчини, і в голові такі божевільні складалися плани (Андрій Головко, II, 1957, 172).
3. перен. Дуже великий, сильний, надмірний. Почне молитися [Параскіца] — і не може: якась сила душить за горло, проситься з грудей божевільним криком (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 278); Поїзд летів божевільною скорістю (Ольга Кобилянська, I, 1956, 457).
Ілюстрації
Див. також
Додаткові відомості