Відмінності між версіями «Небо»

Поточна версія на 00:00, 4 листопада 2013

Не́бо, -ба, с. Небо. Бачить Бог з неба, що кому треба. Ном. № 73. (Мн.: небеса и неба).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках НЕБО, а, сер.

1. Видимий над поверхнею землі повітряний простір у формі купола. Уже зірниця На небі ясно зайнялась (Тарас Шевченко, II, 1953, 310); Високо-високо на темному небі сіяла велика ясна зоря (Леся Українка, III, 1952, 731); В провулках, поміж тинами, клубочилася темрява, але небо було світле і зоряне (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 8); * У порівняннях. Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво (Нечуй-Левицький, II, 1956, 264). ♦ Висіти між небом і землею див. висіти; Зводити (звести, знімати і т. ін.) очі до неба — спрямовувати свій погляд уверх. Вона знов зняла очі до неба, проказуючи молитву (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 279); Зірки з неба хапати (знімати, здіймати, діставати і т. ін.) див. зірка; Манна з неба див. манна; На сьомому небі [перебувати, бути і т. ін.] — хто-небудь дуже; задоволений, безмежно щасливий. По всьому видно було, що він зараз перебував на сьомому небі (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 156); — Приїхав додому, місця не знаходжу, мама, правда, радіо, щаслива, на сьомому небі..! (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 72); Наче (мов, як і т. ін.) з неба впасти (звалитися): а) несподівано, раптово з'явитися. [Любов:] Звідки се ви, Сергію Петровичу, наче з неба впали? (Леся Українка, II, 1951, 72); — Даньку! Звідки ж ти? — з радісним переляком у голосі вигукнула вона, вражена його несподіваною появою. — З неба звалився, пожартував Данько і, сплигнувши з коня, наблизився до дівчини (Олесь Гончар, II, 1959, 88); б) легко дістатися кому-небудь. — У вас світла хата? — Світла, світла, — втрутилася Вінцусиха, — їм нова хата як з пеба впала (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 44); в) хто-небудь не може зрозуміти, осмислити чого-небудь. [Горлов:] Ти що, з неба впав? Командир танкового корпусу хто у нас? Балда, дурень. Тому його й побили (Олександр Корнійчук, II, 1955, 64); Небо коптити див. коптити; (Небу, небові, на небі) жарко буде (стане, стало і т. ін.) див. жарко; Під відкритим (одкритим, голим і т. ін.) небом див. відкритий, голий; Попасти пальцем у небо — зробити або сказати що-небудь невлад, помилитися у поясненні чи визначенні чогось. [Любов:] От уже попали, вибачайте, пальцем у небо! (Леся Українка, II, 1951, 17); Коваль слухав уважний і врешті, саме як дійшла [Катря] до того, що Дорошенко про заробітчан казав, крекнув і перепинив мову. — Еге жу якраз попав пальцем у небо! — аж сплюнув Юхим (Андрій Головко, II. 1957, 201); Просто неба див. просто; Хай (хоч) каміння з неба [падає] — за будь-яких обставин; що б там не було. Хай каміння з неба, а на весняного Миколи треба бути там [у Каховці]! (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 5); Весна була несприятлива, капризна, посушлива і викликала тривогу.. Тоді Макар Онисимович [Посмітний] спокійно сказав: — Хай каміння з неба падає, а в колгоспі врожай буде! (Остап Вишня, II, 1956, 16); Як (мов, немов і т. ін.) грім з [ясного] неба див. грім; Як манки з неба чекати (ждати, бажати і т. ін.) див. манна.

2. За релігійними уявленнями — місце перебування богів, ангелів, святих; потойбічний світ, рай. — Не покину тебе ніколи і другої не свататиму.. — Забожись, заприсягнись перед небом, — сказала Лукина (Нечуй-Левицький, III, 1956, 338); [Єкископ:] Не треба плакати, хоч би померла дитина ваша, — їй велике щастя на небі приготоване (Леся Українка, II, 1951, 226); — Коли навіть пан бог з святого неба не хоче зглянутись над мужиком, то ні від кого рятунку не жди (Михайло Стельмах, I, 1962, 182).

Ілюстрації

Див. також

Додаткові відомості афоризми небо

вірш

вірш Шевченка

небо Біблія