Відмінності між версіями «Сад»

Версія за 21:11, 3 листопада 2013

Сад, -ду, м. 1) Садъ. Сади рясні похилились. Шевч. — виноград. Виноградникъ. 2) Мельничный поставъ. Ум. Садо́к, садочок, садонько. Садок вишневий коло хати. Шевч.

Сучасне значення

сад, -а, о ~е, в ~у, мн. ч. -ы, -ов, м.1. Участок земли, засаженный деревьями, кустами, цветами; сами растущие здесь деревья, растения. Фруктовый с. Цветущий с. Расцвели ~ы. Зимний с. (помещение в доме, здании, имитирующее ~, с живыми деревьями, растениями, цветами).2. В нек-рых названиях: учреждение, коллекционирующее, разводящее и изучающее растения, животных. Ботанический с. Зоологический с.3. То же, что детский ~. С.-ясли.• Детский ~ воспитательное учреждение для детей дошкольного возраста.уменьш. ~ик, -а, м. (к 1 знач.).прил. ~овый, -ая, -ое (к 1 знач.) и ~овский, -ая, -ое (к 3 знач.; разг.). Садовая ограда. Садовый инвентарь. Садовские ребятишки.• Голова ~овая (прост.) о глупом человеке, разине (обычно при обращении).

Місто-сад

Город-сад, тип зразкового міста, розроблений в кінці 19, — початку 20 вв.(століття) у Англії. Виникнення ідеї будівництва Г.-с. було пов'язано з різким погіршенням санітарно-гігієнічних умов життя в крупних капіталістичних містах. Її можна вважати спробою практичного здійснення проектів соціалістів-утопістів про подолання протилежності між містом і селом. Основні принципи організації Г.-с. були викладені в працях англійського соціолога і архітектора. Е. Хоуарда . Містам-гігантам Хоуард протиставив невеликі міста з територією близько 400 га , оточеною садово-парковим поясом площею близько 2 тис. га , і з обмеженим числом жителів (30—35 тис.), яким забезпечувалися б зручності міського життя і зв'язок з природою. Крупніші центри повинні були формуватися з «сузір'їв» малих міст. Перший Г.-с. Лечуорт (архітектор Р.Ануїн) був закладений в 1902 в 55 км. від Лондона, в 1920 в 32 км. від Лондона був заснований Уелін-Гарден-Ситі (архітектор Л. де Суассон), планування і забудова якого отримала загальне визнання. Ідея Г.-с. придбала прибічники у ряді країн, у тому числі в Росії, де в 1910-х рр. була зроблена спроба побудувати в 40 км. від Москви в Кратове Г.-с. для службовців Московсько-рязанської залізниці (архітектор Ст Н. Семенов). Проте в умовах капіталізму ідея Г.-с. не отримала значного розвитку. У радянському містобудуванні ідеї Г.-с. знайшли перетворення в широкому озелененні (як на території житлових масивів, так і в суспільних центрах і приміських зонах) і посиленні ролі природного ландшафту, що покращує архітектурну подобу міст і сприяє створенню хороших умов для життя і діяльності людей.

Див.

Літ.: Іконников А. Ст, Сучасна архітектура Англії, Л., 1958; Howard Е., To-morrow, L., 1898; його ж, Garden cities of tomorrow, L., 1902 (русявий. пер.(переведення) — Гоуард Е., Міста майбутнього, СП(Збори постанов) Би. 1911).

Ілюстрації