Відмінності між версіями «Кедр»
(Створена сторінка: '''Кедр, -ра, '''''м. ''Кедръ, Pinus cembra. ''Як ливанський кедр високий гілля широко пускати. ''К. Псал...) |
(→Опис) |
||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Кедр, -ра, '''''м. ''Кедръ, Pinus cembra. ''Як ливанський кедр високий гілля широко пускати. ''К. Псалт. | '''Кедр, -ра, '''''м. ''Кедръ, Pinus cembra. ''Як ливанський кедр високий гілля широко пускати. ''К. Псалт. | ||
[[Категорія:Ке]] | [[Категорія:Ке]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | Кедр (Cedrus) — рід класу хвойних (Coniferopsida або Pinopsida) родини соснових (Pinaceae), найбільш пов'язаний з ялицею (Abies). | ||
| + | Головними районами поширення кедру є Середземномор'я (висоти 1000–2200 м над рівнем моря) та Гімалаї (1500-3200 м над рівнем моря) | ||
| + | |||
| + | ==Опис== | ||
| + | |||
| + | Кедр — дерево висотою зазвичай до 30-40 м, інколи до 60 м, з деревиною з характерним пряним запахом, товстою зморщеною корою та розкидистими однорівневими гілками. Гілки кедра диморфні, довгі гілки формують більшу частину крони, тоді як короткі гілки містять практично все листя. | ||
| + | |||
| + | Хвоя і шишки гімалайського кедра | ||
| + | Листя — хвоя, вічнозелена, 8-60 мм завдовжки, розташоване довгою спіраллю на довгих гілках або щільними кластерами по 15-45 — на коротких. Колір листя — від яскраво-зеленого до темнозеленого або блідо-зеленого кольору, залежно від товщини шару кутикули. Шишки (стробіли) з насінням — діжкоподібні, 6-12 см завдовжки, 3-8 см завширшки, спочатку зелені, при визріванні — сіро-бурі; після визрівання вони (подібно до ялиці) розпадаються на крилаті насінини. | ||
| + | <gallery> | ||
| + | Файл:Kedr.jpg | ||
| + | </gallery> | ||
| + | Насінини 10-15 мм завдовжки, з крилами 20-30 мм, як і насіння ялиці містять 2-3 бульбашки смоли з неприємним смаком, що захищають насіння від споживання їх насінеїдними гризунами — вивірками та бурундуками. Визрівання шишок триває біля 1 року, запилення відбувається восені. Шишки з пилком (мікростробіли) тонкіші, 3-8 см завдовжки, утворюються улітку та визрівають восені. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстраціїї== | ||
| + | |||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:кедр1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:кедр2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:кедр3.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:кедр4.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B5%D0%B4%D1%80 Вікіпедія - Кедр] | ||
Поточна версія на 21:10, 3 листопада 2013
Кедр, -ра, м. Кедръ, Pinus cembra. Як ливанський кедр високий гілля широко пускати. К. Псалт.
Сучасні словники
Кедр (Cedrus) — рід класу хвойних (Coniferopsida або Pinopsida) родини соснових (Pinaceae), найбільш пов'язаний з ялицею (Abies). Головними районами поширення кедру є Середземномор'я (висоти 1000–2200 м над рівнем моря) та Гімалаї (1500-3200 м над рівнем моря)
Опис
Кедр — дерево висотою зазвичай до 30-40 м, інколи до 60 м, з деревиною з характерним пряним запахом, товстою зморщеною корою та розкидистими однорівневими гілками. Гілки кедра диморфні, довгі гілки формують більшу частину крони, тоді як короткі гілки містять практично все листя.
Хвоя і шишки гімалайського кедра Листя — хвоя, вічнозелена, 8-60 мм завдовжки, розташоване довгою спіраллю на довгих гілках або щільними кластерами по 15-45 — на коротких. Колір листя — від яскраво-зеленого до темнозеленого або блідо-зеленого кольору, залежно від товщини шару кутикули. Шишки (стробіли) з насінням — діжкоподібні, 6-12 см завдовжки, 3-8 см завширшки, спочатку зелені, при визріванні — сіро-бурі; після визрівання вони (подібно до ялиці) розпадаються на крилаті насінини.
Насінини 10-15 мм завдовжки, з крилами 20-30 мм, як і насіння ялиці містять 2-3 бульбашки смоли з неприємним смаком, що захищають насіння від споживання їх насінеїдними гризунами — вивірками та бурундуками. Визрівання шишок триває біля 1 року, запилення відбувається восені. Шишки з пилком (мікростробіли) тонкіші, 3-8 см завдовжки, утворюються улітку та визрівають восені.
Ілюстраціїї
|
|
|
|
