Відмінності між версіями «Праска»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(→‎Див. також)
(→‎Сучасні словники)
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 3: Рядок 3:
 
   
 
   
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
−
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
'''Праска''' — елемент побутової техніки для вирівнювання складок і заминів на одягу. Процес вирівнювання складок називають прасуванням.
 +
 
 +
Зазвичай, праскою прасують на прасувальній дошці.
 +
 
 +
'''Історія праски'''
 +
 
 +
Праска була винайдена дуже давно. В IV столітті до нашої ери в Прадавній Греції були винайдені способи плісировки одягу з полотна за допомогою гарячого металевого прута, що нагадував качалку. Для розгладження одягу у давнину використовувалися злегка оброблені нагріті кругляки. В XVIII-XIX століттях праски являли собою металеві пристрої близької до сучасної форми. Праски нагрівалися на газі або печі.
 +
 
 +
В давній Україні і навіть до середини ХХ ст. прасування здійснювалося оригінальним способом. Білизна намотувалася на качалку, після чого кілька раз ретельно прокочувалося «рублем» — довгою дерев'яною плашкою з ребрами на нижній поверхні й рукояттю на кінці. Рубель з характерним стукотом перекочував качалку, його ребра при цьому розминали волокна тканини. Це пристосування називалося також «ребрак» або «пральник».
 +
 
 +
Найпоширенішими були нагрівальні праски — вони ставилися в піч або на вогонь і розігрівалися. Значно дорожчими були спиртові праски — в XIX столітті за них давали невелику отару овець. Ще одна старовинна конструкція прасок - з порожниною всередині праски, куди завантажувалося вугілля (інколи - деревне вугілля). Таку праску розігрівали вимахуючи нею вправо-вліво. При цьому повітря через отвори у прасці продувало вугілля і останнє розжарювалося. Полегшена праска з електронагрівом з'явилася в 1903 р. завдяки винахідникові Ерлу Річардсону.
 +
 
 +
Для виготовлення підошви електропрасок, що працюють на інфрачервоному випромінюванні застосовується скло.
 +
 
 +
'''До появи електрики'''
 +
 
 +
У минулому для нагрівання прасок їх ставили на піч або клали в них розпечене деревне вугілля. Існували також спиртові праски. За старих часів праски переважно виготовляли з чавуну.
 +
 
 +
'''З появою електрики'''
 +
 
 +
З появою електрики і розвитком техніки, з'явилися електричні праски. Їхній принцип ґрунтується на виділенні теплової енергії при проходженні електричного струму через нагрівальний елемент. Як правило, конструкція праски передбачає розташування нагрівального елемента якнайближче до підошви й наявність ручки з термоізоляційного матеріалу щоб уникнути опіків. У сучасних електричних прасках є невеликий резервуар для води, вода використовується для утворення пари, що дозволяє досягти більшої ефективності прасування. Регулювати кількість пари допомагає клапан пари (голка),яка також зменшує утворення накипу в нагрівальному елементі праски.
 +
 
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2a4e0d6f4a56cbc3db37b1b2f71a7004_84141_fp.jpg|x140px]]
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:73420213_1_644x461_utyug-starinnyy-kupit-praska-starovinna-vuglna-poltava.jpg|x140px]]
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Орвіампрпеапгшалкущвалдквамлоа.jpg|x140px]]  
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ронгрпнлирнр.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
 +
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 
https://www.google.com.ua/search?q=%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%B0&tbm=isch&tbo=u&source=univ&sa=X&ei=oZl2UryyHa6O7Aa02IG4CQ&ved=0CDoQsAQ&biw=1339&bih=624 картинка
 
https://www.google.com.ua/search?q=%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%B0&tbm=isch&tbo=u&source=univ&sa=X&ei=oZl2UryyHa6O7Aa02IG4CQ&ved=0CDoQsAQ&biw=1339&bih=624 картинка

Поточна версія на 20:52, 3 листопада 2013

Праска, -ки, ж. Утюгъ.

Сучасні словники

Праска — елемент побутової техніки для вирівнювання складок і заминів на одягу. Процес вирівнювання складок називають прасуванням.

Зазвичай, праскою прасують на прасувальній дошці.

Історія праски

Праска була винайдена дуже давно. В IV столітті до нашої ери в Прадавній Греції були винайдені способи плісировки одягу з полотна за допомогою гарячого металевого прута, що нагадував качалку. Для розгладження одягу у давнину використовувалися злегка оброблені нагріті кругляки. В XVIII-XIX століттях праски являли собою металеві пристрої близької до сучасної форми. Праски нагрівалися на газі або печі.

В давній Україні і навіть до середини ХХ ст. прасування здійснювалося оригінальним способом. Білизна намотувалася на качалку, після чого кілька раз ретельно прокочувалося «рублем» — довгою дерев'яною плашкою з ребрами на нижній поверхні й рукояттю на кінці. Рубель з характерним стукотом перекочував качалку, його ребра при цьому розминали волокна тканини. Це пристосування називалося також «ребрак» або «пральник».

Найпоширенішими були нагрівальні праски — вони ставилися в піч або на вогонь і розігрівалися. Значно дорожчими були спиртові праски — в XIX столітті за них давали невелику отару овець. Ще одна старовинна конструкція прасок - з порожниною всередині праски, куди завантажувалося вугілля (інколи - деревне вугілля). Таку праску розігрівали вимахуючи нею вправо-вліво. При цьому повітря через отвори у прасці продувало вугілля і останнє розжарювалося. Полегшена праска з електронагрівом з'явилася в 1903 р. завдяки винахідникові Ерлу Річардсону.

Для виготовлення підошви електропрасок, що працюють на інфрачервоному випромінюванні застосовується скло.

До появи електрики

У минулому для нагрівання прасок їх ставили на піч або клали в них розпечене деревне вугілля. Існували також спиртові праски. За старих часів праски переважно виготовляли з чавуну.

З появою електрики

З появою електрики і розвитком техніки, з'явилися електричні праски. Їхній принцип ґрунтується на виділенні теплової енергії при проходженні електричного струму через нагрівальний елемент. Як правило, конструкція праски передбачає розташування нагрівального елемента якнайближче до підошви й наявність ручки з термоізоляційного матеріалу щоб уникнути опіків. У сучасних електричних прасках є невеликий резервуар для води, вода використовується для утворення пари, що дозволяє досягти більшої ефективності прасування. Регулювати кількість пари допомагає клапан пари (голка),яка також зменшує утворення накипу в нагрівальному елементі праски.

Ілюстрації

2a4e0d6f4a56cbc3db37b1b2f71a7004 84141 fp.jpg 73420213 1 644x461 utyug-starinnyy-kupit-praska-starovinna-vuglna-poltava.jpg Орвіампрпеапгшалкущвалдквамлоа.jpg Ронгрпнлирнр.jpg

Див. також

https://www.google.com.ua/search?q=%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%B0&tbm=isch&tbo=u&source=univ&sa=X&ei=oZl2UryyHa6O7Aa02IG4CQ&ved=0CDoQsAQ&biw=1339&bih=624 картинка

http://slovopedia.org.ua/30/53411/26228.html "Словопедія"

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/47089-praska.html словник Грінченка

академічний тлумачний словник

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Праска&oldid=82256