Відмінності між версіями «Бабак»

Версія за 20:27, 3 листопада 2013

Бабак, -ка, м. 1) Байбакъ, сурокъ. Питав лисицю кум бабак. Гліб. Бабак свиснув. Началась весна. (По нар. повѣрью 1 марта Б. просыпается и свищетъ, — это первый признакъ весны). Чуб. ІІІ. 9. 2) Переносно: лѣнтяй, лежебока. Хто б сподівавсь, що Турн — бабак. Котл. Ен. 3) Мѣховая тесьма, опушка, которой обшивается крестьянская шуба. Чуб. VII. 432. Кожух білих смушків під тяжиною і бабаком обложений. Кв. І. 132. Ум. Бабачок. Ув. Бабачище.

Сучасні словники

Бабак, або байбак (Marmota Blumenbach, 1779) — рід ссавців родини вивіркових (Sciuridae).

Бабак степовий, або байба́к, або степовий сурок (Marmota bobak (Muller, 1776)) — вид гризунів роду бабаків (Marmota) родини вивіркових (Sciuridae); великий гризун (довжина тіла до 61 см, вага до 9,3 кг) з групи мисливських видів.

Бабак альпійський(Marmota marmota) — гризун родини вивіркових. Поширений у високогірних районах Центральної і Південної Європи, перш за все в Альпах. У Європі це другий за розміром гризун після бобра. Як правило, альпійські бабаки досягають статевої зрілості до третього року життя і тільки тоді покидають свою сім'ю. Цим обумовлено соціальне мешкання бабаків колоніями, що налічують до 20 особин. Альпійський бабак — типовий представник фауни льодовикового періоду, що в епоху Плейстоцену мешкав на європейських низовинах. Сьогодні він є реліктом того часу, а його ареал обмежений високогірними районами, оскільки тільки тут залишилися відповідні для нього умови проживання. Зимова сплячка тривалістю від 6 до 7 місяців дозволяє бабакові обходитися без їжі протягом тривалого часу і існувати виключно за рахунок власних запасів жиру.

Ілюстрації

Див. також