Відмінності між версіями «Казіння»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:казіння.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:казіння.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Angry-child-boy-284x300.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Angry-child-boy-284x300.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:383463991.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:YhLawjhzY0nNDm59bc979ZnY02hV5t.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 14:13, 2 листопада 2013
Казі́ння, -ня, с. Бѣснованіе.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках казіння- казитися КАЗИТИСЯ, кажуся, казишся, недок.
1. Впадати в лють; скаженіти, шаленіти, біситися. Пан кричав, казився (Іван Франко, X, 1954, 288); — Пам'ятаю, німці геть казилися, розшукуючи якогось «Івана Івановича» (Юрій Яновський, I, 1954, 114); * Образно. Казилась хуртовина (Олександр Копиленко, Вибр., 1948, 213).
2. розм. Пустувати, жирувати (у 1 знач.). Попереду, біля червоної корогви, казились п'яненькі молодиці і стара баба: танцювали, вибивали тропака і крутились із парубками (Олекса Стороженко, I, 1957, 360). ♦ Казитися з жиру — коверзувати, дуріти з розкошів. Багатирі, дуки гуляють-бенкетують! З жиру не знають, що робити, та казяться! (Панас Мирний, III, 1954, 92).
Ілюстрації
|
|
|
|
Див. також
Додаткові відомості
