Відмінності між версіями «Вдова»

Версія за 18:40, 31 жовтня 2013

Вдова, -ви, ж. = Удова.

Сучасні словники

Вдівство — стан людини після смерті чоловіка / дружини. Чоловік в цьому стані називається вдівцем, а жінка вдовою. Вдови

За звичаями ряду народів, після смерті чоловіка вдова кінчала життя самогубством. У Індії цей ритуал називався саті і проводився до XIX століття. У Китаї самогубство вдів практикувалося з V по XX століття[1]. Ця традиція мала своєю метою захист вдів від зазіхань сторонніх і символізуючи вірність покійному чоловіку. У кочових народів самогубство замінювалося членоушкодженням.

В інших країнах вдова не тільки не кінчала з собою при смерті чоловіка, але і могла вдруге виходити заміж. У давньогрецьких міфах так вперше зробила Горгофона (донька Персея)[2]. Старий Завіт прямо наказував вдовам одружуватися з родичами померлих чоловіків[3] (див. левірат).

Патріархальне суспільство законодавчо охороняло права вдів. Про це йдеться в Першому посланні до Тимофія, в якому обов'язок підтримувати вдів покладалася на їх родичів і церковну громаду. Останні також повинні були сприяти вторинним шлюбам вдів. В азіатських країнах громаді і родичам належало утримувати вдів (казахські «Сім установлень» хана Тауке). Історія

Вдівство, безсумнівно, з'явилося незабаром після встановлення інституту шлюбу. Одночасна смерть зустрічається рідко, як правило, один з подружжя переживає іншого.

Ілюстрації

Див. також

Додаткові відомості