Відмінності між версіями «Практична психологія (спеціальність)»

Версія за 18:35, 30 травня 2013

В останні два десятиріччя з’явилася нова галузь професійної діяльності – практична психологія, а відповідно й нова професія – практикуючий (практичний) психолог. Практична психологія як сфера діяльності передбачає, з одного боку, вивчення індивідуальності людини чи психологічних особливостей групи людей у конкретних обставинах їхнього життя та обґрунтування впливів на них із метою збереження їхнього психічного здоров’я і вияву їхніх можливостей (науковий аспект). з іншого, - надання безпосередньої допомоги конкретній людині чи групі людей у розв’язанні їхніх психологічних проблем (практичний аспект).

Практичний психолог

Практикуючий психолог, психолог-практик, практичний психолог – ці три терміни часто використовуються як синоніми. Вони означають фахівця, який працює у сфері практичної психології і самостійно розв’язує психологічні практичні завдання. У певному контексті вживання кожного з цих термінів набуває специфічного значення, що відображає дещо різний смисл кожного з них. Так, словосполучення „практикуючий психолог” часто означає спеціаліста, який працює і як дослідник, і як практик, тобто спеціаліст, який поряд із науковою чи викладацькою роботою ще й практикує. Найчастіше саме цей термін вживають тоді, коли намагаються підкреслити суть діяльності психолога, який працює у сфері практичної психології – вивчення конкретної людини і надання їй психологічної допомоги.

Термін „психолог-практик” зазвичай вживають тоді, коли йдеться про спеціаліста, який працює виключно у сфері практики. Саме він є адресатом практичної психології як науки, хоча його роль у творенні цієї науки вельми активна.

Переважно у такому самому значенні використовують термін „практичний психолог”, хоча у зв’язку з його лінгвістичною двозначністю деякі психологи уникають цього словосполучення (З. Кісарчук)

Галузевий стандарт вищої освіти

Фахівець із напряму підготовки „Практична психологія” підготовлений до робіт:

• психодіагностична та психокорекційна робота з різними категоріями громадян;
• надання консультативних послуг фізичним особам, установам та організаціям;
• психологічний супровід діяльності різних організацій усіх форм власності, а також установ і підрозділів органів державної влади та управління;
• проведення соціально-психологічних досліджень та оптимізація психологічного клімату у трудових колективах;
• профорієнтація та профвідбір;
• виявлення психологічних причин соціальної дезадаптації дітей, вибір форм і змісту психокорекційної та психолого-профілактичної роботи;
• психологічний патронаж проблемних категорій населення (інваліди, діти з делінквентною, адиктивною поведінкою та ін.).

Випускники

Випускники спеціальності практична психологія, можуть обіймати первинні посади:

• практичний психолог у закладах освіти;
• практичний психолог на підприємстві;
• практичний психолог в органах державної влади та управління;
• психолог-консультант;
• лаборант (психологічні дослідження).

Професійна діяльність бакалавра з практичної психології на первинних посадах полягає у:

• реалізації психодіагностичних, психокорекційних та консультативних функцій;
• прийнятті оперативних рішень в межах своєї компетенції; функціональній та інформаційній підготовці програм діяльності відповідних установ та організацій;
• забезпеченні координації діяльності різних суспільних інститутів;

управлінні діяльністю підлеглими.

Основні напрями професійної діяльності – діагностична, корекційна, консультативна, комунікативна, просвітницька, навчальна, виховна, розвивальна, організаційна.

Бакалавр з практичної психології має академічне право продовжити навчання за спеціальністю „Практична психологія” освітньо-кваліфікаційного рівня „спеціаліст” і „магістр”.

Див. також

• Практична психологія - Вікіпедія
• Практический психолог - Википедия (рос.)