Відмінності між версіями «Важка атлетика»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(У світі)
(Цікаво знати)
Рядок 61: Рядок 61:
  
 
==Цікаво знати==
 
==Цікаво знати==
 +
Літературний інтернет-журнал The Millions склав список із десяти найбільш важких для читання книг в історії.
 +
Після лазерної корекції зору Важко атлетика займатіся не можна Тут Багато Що поклади від стану очного дня (сітківкі) Наприклад, скроню ступінь короткозорості сама по собі служити протипоказів до зайняти Важко атлетикою, Незалежності від того, проводяться Операція або НЕ ЯКЩО ж д про оперативного втручання ніякіх протипоказів Не було, Вже через півтора-два місяці після корекції зору можн а буде повернути до силових Тренування.
 +
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 
[[Категорія:Олімпійські види спорту ()]]
 
[[Категорія:Олімпійські види спорту ()]]

Версія за 09:53, 23 квітня 2013

Історія

Важка атлетика з'явилася ще в давні часи. Жителі сучасної Греції впевнені, що саме греки є родоначальниками силовий атлетики. Відомо, що на центральній площі в Афінах лежало залізне ядро, і кожен бажаючий міг спробувати свої сили, піднявши його, показавши оточуючим свою силу.

Учасники перших Олімпійських Ігор піднімали такі тяжкості, як знайдений в Олімпії кам'яний блок розміром 68 х 39 х 33 см і масою 143 кг. Саме греки першими взяли в руки кам'яні і металеві ядра, з'єднані ручками - так звані гальтереси, аналог сучасних гантелей.

За часів світового панування Римської імперії імператори продовжували славні традиції Еллади з підняття важких речей, оскільки потребували фізично сильних воїнів. З падінням Риму інтерес до важкої атлетики згас, а відновився тільки кілька століть тому в епоху Відродження.

У країнах Центральної Європи важка атлетика формувалася протягом всього 19 століття. У той час ще не було суворих правил проведення змагань і розділення спортсменів на вагові категорії. Атлети піднімали штангу з порожніми гирями, в які була насипана дріб.

Становлення і формування важкої атлетики як самостійного виду спорту доводиться на період 1860-1920 рр.. Саме в ці роки в багатьох країнах організуються атлетичні клуби, виготовлялися і удосконалювалися типові снаряди, формувалися правила підйому тяжкості і умови проведення змагань.

У 1896 році в Роттердамі (Голландія) відбувся перший чемпіонат Європи з важкої атлетики. Переможцем став 120 кілограмовий пивовар з Баварії Ганс Бек. У тому ж 1896 році цей вид спорту вперше дебютував на Олімпійських Іграх в Афінах. Тоді важка атлетика була ще однією з різновидів атлетики. За медалі боролися шість претендентів з п'яти країн. Виконувалося дві вправи - підняття штанги однієї і двома руками. Першими олімпійськими чемпіонами стали англієць Л. Елліот, який підняв однією рукою 71 кг. і данець В. Єнсен, що підняв обома руками 111,5 кг.

У 1898 році у Відні пройшов перший чемпіонат світу з важкої атлетики. Учасники цієї світової першості виконували вже 14 вправ. Чемпіоном став австрієць Вільгельм Тюрк. Третє місце отримав російський атлет Георг Гаккеншмідт.

У 1912 році був створений Всесвітній важкоатлетичний союз, під патронажем якого стали проводитися головні світові першості. Світові рекорди реєструвалися в 11 вправах. З-за Першої Світової війни Всесвітній важкоатлетичний Союз розпався і 1920 році на зміну йому була створена Всесвітня організація важкої атлетики. У 1946 році була утворена Міжнародна федерація важкої атлетики, під егідою якої до сьогоднішнього дня проводяться чемпіонати світу.

Важкоатлетичні снаряди також змінювалися з часом. Колишні снаряди змінили розбірні штанги зі знімними дисками діаметром 45-55 см. з тонким що обертається на втулках грифом довжиною 187 см. У кінці 60-х років 20 століття з'явилися безшумні штанги з дисками, обтягнутими каучуком.

З 1924 року переможців міжнародних турнірів стали визначати за системою п'ятиборства, що складається з ривка і поштовху різними руками, жиму, ривка і поштовху двома руками. На Іграх IX Олімпіади вправи, що їх однією рукою, скасували.

З 1930 року було запроваджено обов'язкове зважування для спортсменів перед виходом на поміст і повторне зважування після встановлення рекорду. У 1977 році обидва зважування скасували.

Наприкінці 1940 років ХХ століття п'ятиборство було замінено триборством, що складався з ривка, жиму і поштовху двома руками. Спортсмени мали по три спроби в кожній вправі. У 1972 році на зміну триборства прийшло двоборство, через що число підходів до снаряда зменшилася, замість дев'яти стало дорівнює шести. "Ривок" виконується одним рухом. Спортсмен рве штангу від підлоги в позицію над головою. У "поштовху" зазвичай піднімається більшу вагу. Підйом штанги здійснюється у два етапи: спочатку атлет з невеликим стрибком, присідаючи, піднімає штангу на груди, потім встає і виштовхує її вгору. Переможцем вважається атлет, який підняв найбільшу вагу за сумою двох рухів - ривок і поштовх. У випадку, якщо два атлети покажуть однаковий результат, перемагає той, чий власний вага менша. Якщо атлет не піднімав первинна вага в ривку, він вибуває з боротьби. По ходу турніру спортсменам дозволялося перезаказивать вага в кожній спробі, тобто вести тактичну і психологічну боротьбу.

У п'ятдесятих роках в Радянському Союзі для участі в міжнародних турнірах за приз Москви (Кубок Дружби) збиралися кращі штангісти світу. Ця добра традиція зародилася в 1958 році. Радянський поміст послужив багатьом зарубіжним атлетам відмінним стартовим майданчиком для виходу на світову і олімпійську арену.

Після Олімпіади в Римі і тріумфу радянського штангіста Юрія Власова, який встановив світовий рекорд, авторитет радянської важкоатлетичному школи став такий великий, що всі світові держави охоче відгукувалися на запрошення взяти участь у змаганнях на приз Москви. Це був, можна сказати, малий чемпіонат світу. Було встановлено вісім світових рекордів і десятки національних.

Протягом тривалого часу на світовому важкоатлетичному помості панували США. Цьому значною мірою сприяв мільйонер і найбільший спортивний менеджер Роберт Гофман.

Перший чемпіонат AAU ("Аматорський атлетичний союз") відбувся в Нью-Йорку. Основні учасники і переможці цього чемпіонату - представники цього клубу. Саме з цього клубу вийшли такі гранди світового помосту, як: Артур Левен, Томі Коно, Стенлі Станчик, Норберт Шеманскій та інші. Приємно підкреслити, що в цій компанії почесне місце займає і наш співвітчизник, неодноразовий чемпіон і призер Олімпійських ігор і чемпіонатів світу Ісаак Бергер.

Правила

У важкій атлетиці змагання проводяться серед чоловіків і жінок. Учасники змагаються у вагових категоріях та вікових групах, зазначених в правилах і позначеному положенням про змагання, згідно віку й вазі тіла.

До участі в змаганнях серед чоловіків допускаються:

юнаки молодшої вікової групи до 14 років; юнаки середньої вікової групи до 16 років; юнаки старшої вікової групи до 18 років; юніори вікової групи до 20 років; дорослі - старше 20 років. До участі у змаганнях серед жінок допускаються:

дівчата молодшої вікової групи до 14 років; дівчата середньої вікової групи до 16 років; дівчата старшої вікової групи до 18 років; юніорки вікової групи до 20 років; дорослі - старше 20 років.

Видатні особи

У світі

Олексій Торохтій , Світлана Чернявська

В Україні

Олексій Торохтій

Цікаво знати

Літературний інтернет-журнал The Millions склав список із десяти найбільш важких для читання книг в історії. Після лазерної корекції зору Важко атлетика займатіся не можна Тут Багато Що поклади від стану очного дня (сітківкі) Наприклад, скроню ступінь короткозорості сама по собі служити протипоказів до зайняти Важко атлетикою, Незалежності від того, проводяться Операція або НЕ ЯКЩО ж д про оперативного втручання ніякіх протипоказів Не було, Вже через півтора-два місяці після корекції зору можн а буде повернути до силових Тренування.

Див. також