Відмінності між версіями «Телефон»
| (не показані 11 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
'''ТЕЛЕФОН''', у, чол. | '''ТЕЛЕФОН''', у, чол. | ||
| − | 1. Вид електрозв'язку, що дає змогу передавати та приймати мовлення на великій відстані по дротах. І коли вже від тебе до мене телефон проведуть? (Леся Українка, V, 1956, 113); Недавно я подзвонив телефоном до одного знайомого артиста. Жіночий голос одповів мені, що артиста нема вдома (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 132); Корнієнко стояв біля столу.., розмовляв з кимось по телефону (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 308). | + | '''1'''. Вид електрозв'язку, що дає змогу передавати та приймати мовлення на великій відстані по дротах. ''І коли вже від тебе до мене телефон проведуть? (Леся Українка, V, 1956, 113); Недавно я подзвонив телефоном до одного знайомого артиста. Жіночий голос одповів мені, що артиста нема вдома (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 132); Корнієнко стояв біля столу.., розмовляв з кимось по телефону (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 308).'' |
| − | 2. Апарат із сигнальним дзвінком і трубкою для розмов за допомогою такого виду зв'язку. | + | '''2.''' Апарат із сигнальним дзвінком і трубкою для розмов за допомогою такого виду зв'язку. П''рокидаюсь в незрозумілій тривозі.. Телефон дзвонить сильно і уперто. Може, яке нещастя, потоп, землетрус? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 407); [Таня:] Така досада — зіпсувався телефон. Вже скільки разів намагалась подзвонити — і все марно (Вадим Собко, П'єси, 1958, 105); [Дубина:] Дозвольте, професоре Кравченко, записати номери ваших телефонів (Захар Мороз, П'єси, 1959, 159).'' |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | 3. розм. Номер телефонного апарата. | + | '''Телефон-автомат''' — телефонний апарат для загального користування, який включається, коли вкинути в нього монету певної вартості. |
| + | |||
| + | '''3.''' розм. Номер телефонного апарата. | ||
| + | *[http://sum.in.ua/s/telefon «Словник української мови» ] | ||
| + | *[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=18&t=32878 «Словник іншомовних слів»] | ||
| + | ==Зображення== | ||
| + | [[Файл:dcf8e0avn9.jpg|200px]] | ||
| + | [[Файл:telefon_panasonic_kx-ts2365uab_black.jpg|200px]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Те]] | ||
Поточна версія на 18:46, 15 квітня 2013
Сучасні словники
ТЕЛЕФОН, у, чол.
1. Вид електрозв'язку, що дає змогу передавати та приймати мовлення на великій відстані по дротах. І коли вже від тебе до мене телефон проведуть? (Леся Українка, V, 1956, 113); Недавно я подзвонив телефоном до одного знайомого артиста. Жіночий голос одповів мені, що артиста нема вдома (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 132); Корнієнко стояв біля столу.., розмовляв з кимось по телефону (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 308).
2. Апарат із сигнальним дзвінком і трубкою для розмов за допомогою такого виду зв'язку. Прокидаюсь в незрозумілій тривозі.. Телефон дзвонить сильно і уперто. Може, яке нещастя, потоп, землетрус? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 407); [Таня:] Така досада — зіпсувався телефон. Вже скільки разів намагалась подзвонити — і все марно (Вадим Собко, П'єси, 1958, 105); [Дубина:] Дозвольте, професоре Кравченко, записати номери ваших телефонів (Захар Мороз, П'єси, 1959, 159).
Телефон-автомат — телефонний апарат для загального користування, який включається, коли вкинути в нього монету певної вартості.
3. розм. Номер телефонного апарата.
Зображення
