Відмінності між версіями «До праці!»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: Праця єдина з недолі нас вирве: Hумо до працi, брати! Годі лякатись! За діло святеє Сміло ми ...)
 
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
−
Праця єдина з недолі нас вирве:
+
Праця єдина з недолі нас вирве:<br />
−
Hумо до працi, брати!
+
Hумо до працi, брати!<br />
−
Годі лякатись! За діло святеє
+
Годі лякатись! За діло святеє<br />
−
Сміло ми будему йти!
+
Сміло ми будему йти!<br />
 +
<br />
 +
Праця єдина нам шлях уторує,<br />
 +
Довгий той шлях і важкий,<br />
 +
Що аж до щастя і долі прямує:<br />
 +
Нумо до праці мерщій!<br />
 +
<br />
 +
Праця не згине між людьми даремне:<br />
 +
Сонце засвітить колись,—<br />
 +
Дякою нас тоді люди згадають —<br />
 +
Нум же! До праці берись!<br />
 +
<br />
 +
Хоч у недолі й нещасті звікуєм —<br />
 +
Долю онукам дамо!<br />
 +
Ми на роботу на світ народились,<br />
 +
Ми для борні живемо!<br />
 +
<br />
 +
Сміливо ж, браття, до праці ставайте,-<br />
 +
Час наступає— ходім!<br />
 +
Дяка і шана робітникам щирим!<br />
 +
Сором недбалим усім!<br />
 +
<br />
 +
'''1881'''
  
−
Праця єдина нам шлях уторує,
+
[[Категорія:Вірші]]
−
Довгий той шлях і важкий,
+
−
Що аж до щастя і долі прямує:
+
−
Нумо до праці мерщій!
+
−
 
+
−
Праця не згине між людьми даремне:
+
−
Сонце засвітить колись,—
+
−
Дякою нас тоді люди згадають —
+
−
Нум же! До праці берись!
+
−
 
+
−
Хоч у недолі й нещасті звікуєм —
+
−
Долю онукам дамо!
+
−
Ми на роботу на світ народились,
+
−
Ми для борні живемо!
+
−
 
+
−
Сміливо ж, браття, до праці ставайте,-
+
−
Час наступає— ходім!
+
−
Дяка і шана робітникам щирим!
+
−
Сором недбалим усім!
+
−
 
+
−
'''1881'''
+

Поточна версія на 14:14, 1 квітня 2013

Праця єдина з недолі нас вирве:
Hумо до працi, брати!
Годі лякатись! За діло святеє
Сміло ми будему йти!

Праця єдина нам шлях уторує,
Довгий той шлях і важкий,
Що аж до щастя і долі прямує:
Нумо до праці мерщій!

Праця не згине між людьми даремне:
Сонце засвітить колись,—
Дякою нас тоді люди згадають —
Нум же! До праці берись!

Хоч у недолі й нещасті звікуєм —
Долю онукам дамо!
Ми на роботу на світ народились,
Ми для борні живемо!

Сміливо ж, браття, до праці ставайте,-
Час наступає— ходім!
Дяка і шана робітникам щирим!
Сором недбалим усім!

1881