Відмінності між версіями «Історія університету»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Шаблон:Історія університету/Меню}} | {{Шаблон:Історія університету/Меню}} | ||
[[Файл:Лого Університету.png|thumb|right|Герб Університету імені Бориса Грінченка]][[Файл:Grinchenko B .jpg|thumb|right|Борис Грінченко]] | [[Файл:Лого Університету.png|thumb|right|Герб Університету імені Бориса Грінченка]][[Файл:Grinchenko B .jpg|thumb|right|Борис Грінченко]] | ||
| − | + | '''Історія Університету''' імені Бориса Грінченка налічує понад сто років. '''5 серпня 1875 року''' в Києві було відкрито Педагогічні курси удосконалення вчителів початкових навчальних закладів Київського учбового округу. Такі курси діяли протягом 4–6 тижнів у літній час. Їхня діяльність була спрямована на підвищення фахової освіченості вчителів. Освітян ознайомлювали з найпрогресивнішими на той час методами навчання, поглиблювали їхні знання навчальних предметів. Метою курсів було удосконалення початкової освіти в цілому. | |
| − | Історія Університету імені Бориса Грінченка налічує понад сто років. 5 серпня 1875 року в Києві було відкрито Педагогічні курси удосконалення вчителів початкових навчальних закладів Київського учбового округу. Такі курси діяли протягом 4–6 тижнів у літній час. Їхня діяльність була спрямована на підвищення фахової освіченості вчителів. Освітян ознайомлювали з найпрогресивнішими на той час методами навчання, поглиблювали їхні знання навчальних предметів. Метою курсів було удосконалення початкової освіти в цілому. | + | |
| − | За Української революції 1917–1918 рр. Педагогічні курси було реорганізовано в Українську Педагогічну Академію, а в 1919 р. – у Інститут Бориса Грінченка. | + | За Української революції '''1917–1918 рр.''' Педагогічні курси було реорганізовано в Українську Педагогічну Академію, а в '''1919 р.''' – у Інститут Бориса Грінченка. |
| − | Проте 1920–21 рр. з метою забезпечення кваліфікованими вчителями всіх типів шкіл, а також вищих жіночих курсів та учительських інститутів було створено нову форму вищого навчального закладу – інститути народної освіти (ІНО), а також Вищі педагогічні курси. Слід зазначити, що, незважаючи на багаторазову реорганізацію, педагогічні курси працювали безперебійно. З 22 травня 1939 року справу фахового удосконалення вчителів Києва продовжив Київський міський інститут удосконалення вчителів (Постанова Наркома освіти УРСР № 2502). | + | Проте '''1920–21 рр'''. з метою забезпечення кваліфікованими вчителями всіх типів шкіл, а також вищих жіночих курсів та учительських інститутів було створено нову форму вищого навчального закладу – інститути народної освіти (ІНО), а також Вищі педагогічні курси. Слід зазначити, що, незважаючи на багаторазову реорганізацію, педагогічні курси працювали безперебійно. З 22 травня 1939 року справу фахового удосконалення вчителів Києва продовжив Київський міський інститут удосконалення вчителів (Постанова Наркома освіти УРСР № 2502). |
| − | У 1991 році навчальний заклад було реорганізовано в Київський міжрегіональний інститут удосконалення вчителів (Рішення Колегії Міністерства народної освіти УРСР, протокол № 4/22 від 10.05.1991 р.) | + | '''У 1991''' році навчальний заклад було реорганізовано в Київський міжрегіональний інститут удосконалення вчителів (Рішення Колегії Міністерства народної освіти УРСР, протокол № 4/22 від 10.05.1991 р.) |
| − | Ім’я видатного українського педагога, науковця та громадського діяча Бориса Дмитровича Грінченка було присвоєно закладу 17 грудня 1993 року (Постанова Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.12. 1993 р.). 2002 року КМІУВ імені Б.Д.Грінченка було реорганізовано в Київський міський педагогічний університет імені Б.Д.Грінченка (Рішення Київської міської ради № 82/12 від 20.06.2002р.) Підвищення фахового рівня вчителів та керівників навчальних закладів столиці здійснював факультет підвищення кваліфікації. | + | Ім’я видатного українського педагога, науковця та громадського діяча Бориса Дмитровича Грінченка було присвоєно закладу '''17 грудня 1993''' року (Постанова Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.12. 1993 р.). '''2002 року''' КМІУВ імені Б.Д.Грінченка було реорганізовано в Київський міський педагогічний університет імені Б.Д.Грінченка (Рішення Київської міської ради № 82/12 від 20.06.2002р.) Підвищення фахового рівня вчителів та керівників навчальних закладів столиці здійснював факультет підвищення кваліфікації. |
У вересні 2007 р. на базі факультету було створено Інститут післядипломної педагогічної освіти Київського міського педагогічного університету імені Б.Д.Грінченка. | У вересні 2007 р. на базі факультету було створено Інститут післядипломної педагогічної освіти Київського міського педагогічного університету імені Б.Д.Грінченка. | ||
| + | |||
| + | З 1 січня 2008 року у структурі Університету розпочинають діяльність: Інститут психології та соціальної педагогіки, Гуманітарний інститут, Інститут дошкільної, початкової та мистецької освіти, Університетський коледж. | ||
| + | |||
| + | 1 вересня 2008 р. – у структурі Університету розпочав діяльність Інститут лідерства, освітнього законодавства і політики, а у 2012 році був перейменований в Інститут суспільства. | ||
==Етапи== | ==Етапи== | ||
Версія за 10:15, 24 січня 2013
|
Історія Університету імені Бориса Грінченка налічує понад сто років. 5 серпня 1875 року в Києві було відкрито Педагогічні курси удосконалення вчителів початкових навчальних закладів Київського учбового округу. Такі курси діяли протягом 4–6 тижнів у літній час. Їхня діяльність була спрямована на підвищення фахової освіченості вчителів. Освітян ознайомлювали з найпрогресивнішими на той час методами навчання, поглиблювали їхні знання навчальних предметів. Метою курсів було удосконалення початкової освіти в цілому.
За Української революції 1917–1918 рр. Педагогічні курси було реорганізовано в Українську Педагогічну Академію, а в 1919 р. – у Інститут Бориса Грінченка.
Проте 1920–21 рр. з метою забезпечення кваліфікованими вчителями всіх типів шкіл, а також вищих жіночих курсів та учительських інститутів було створено нову форму вищого навчального закладу – інститути народної освіти (ІНО), а також Вищі педагогічні курси. Слід зазначити, що, незважаючи на багаторазову реорганізацію, педагогічні курси працювали безперебійно. З 22 травня 1939 року справу фахового удосконалення вчителів Києва продовжив Київський міський інститут удосконалення вчителів (Постанова Наркома освіти УРСР № 2502).
У 1991 році навчальний заклад було реорганізовано в Київський міжрегіональний інститут удосконалення вчителів (Рішення Колегії Міністерства народної освіти УРСР, протокол № 4/22 від 10.05.1991 р.)
Ім’я видатного українського педагога, науковця та громадського діяча Бориса Дмитровича Грінченка було присвоєно закладу 17 грудня 1993 року (Постанова Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.12. 1993 р.). 2002 року КМІУВ імені Б.Д.Грінченка було реорганізовано в Київський міський педагогічний університет імені Б.Д.Грінченка (Рішення Київської міської ради № 82/12 від 20.06.2002р.) Підвищення фахового рівня вчителів та керівників навчальних закладів столиці здійснював факультет підвищення кваліфікації.
У вересні 2007 р. на базі факультету було створено Інститут післядипломної педагогічної освіти Київського міського педагогічного університету імені Б.Д.Грінченка.
З 1 січня 2008 року у структурі Університету розпочинають діяльність: Інститут психології та соціальної педагогіки, Гуманітарний інститут, Інститут дошкільної, початкової та мистецької освіти, Університетський коледж.
1 вересня 2008 р. – у структурі Університету розпочав діяльність Інститут лідерства, освітнього законодавства і політики, а у 2012 році був перейменований в Інститут суспільства.
Етапи
- Курси вдосконалення вчителів
- Українська Педагогічна Академія
- Інститут народної освіти
- Київський міский інститут удосконалення вчителів
- Київський міжрегіональний інститут удосконалення вчителів
