Відмінності між версіями «Віртуальний музей/Херсон»
(Створена сторінка: =Херсон= Сторінка щоденника '''Херсонський період (1885– 1887рр.) ...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | {||cellpadding="1" style="margin-bottom:5 px;" | ||
| + | |style="text-align:center; padding: 0.1em 0.1em; background-color:#66cdaa; border:1px solid #AAAAAA; border-right:1; -moz-border-radius:10px" | | ||
| + | {|border="0" cellpadding="5" | ||
| + | |- style="background-color:#d7fff1; text-align:center;" | | ||
| + | |<FONT face="Courier New" size="3"> [[Віртуальний музей|Головна]]</font> | ||
| + | |<FONT face="Courier New" size="3">[[Віртуальний музей/Координатори|Координатори]]</font> | ||
| + | |<FONT face="Courier New" size="3">[[Обговорення:Віртуальний музей|Обговорення]]</font> | ||
| + | |<FONT face="Courier New" size="3">[[Віртуальний музей/Новини|Новини]]</font> | ||
| + | |} | ||
| + | |} | ||
=Херсон= | =Херсон= | ||
[[Файл:shodennyk20121123.jpg|200px|thumb|right|Сторінка щоденника]] | [[Файл:shodennyk20121123.jpg|200px|thumb|right|Сторінка щоденника]] | ||
Версія за 01:47, 23 листопада 2012
|
Херсон
Херсонський період (1885– 1887рр.) Б.Грінченка – півтора роки. Заповітним бажанням письменника було “вчитися від народу мови, записувати лексичні й фольклорні матеріали і взагалі придивлятися до народного життя” (автобіографія 1909). У листі до Т.Зіньківського написав: “Я поїхав у Херсон статистиком губернського земства і півтора року там працював, то їздючи по городах і селах та збираючи матеріали, то обробляючи їх (І, 32303). Б. Грінченко розцінював нову службову діяльність як гнітючий тягар. Посада давала йому дуже мало часу на творчість. У постійних роз'їздах хуторами та селами Херсонщини письменник стомлювався від нудної канцелярщини.
“Атмосфера у Херсоні нудна, тяжка, гнітюча. Ледве-ледве видержую. Я щодня тут живу не тілом, не душею, а тільки одними «нервами, нервами, нервами» – живу, почуваю себе як на ножах. Душевного спокою, котрий дав би змогу серйозно взятися за роботу, не маю й крихти…”, – писав він у «Щоденнику». Це невеликий блокнот, на обкладинці якого написано “Книга для отметок и замечаний каждого дня года”, куди письменник записував свої спостереження і враження. Писав його для дружини. Фотокопія Херсонського щоденника розміщена в вітрині. Для сучасних дослідників ці записи — одне з джерел, що допомагає вивчити сторінки життя письменника цього періоду.
На Херсонщині були написані оповідання й мініатюри, які письменник назвав дрібничками, опубліковано другу збірку поезій „ Під сільською стріхою” (1886 ), зібрано також фольклорний матеріал, що ввійшов у книгу „ Из уст народа”. Рецензування альманаху „Степ Херсонський” (фото обкладинки) навіяло йому сюжет драматичного твору „Степовий гість”. В Херсонщині починається його листування з І. Франком і співпраця з журналом “Зоря” (фото обкладинки).
Влітку 1887 року Грінченко назавжди залишив Херсонщину. У славнозвісному Грінченковому Словнику знаходимо слова, місцем запису яких є Херсонщина.
Борис знову шукає посади. Михайло Лободовський рекомендує його відомій харківській просвітниці Христині Алчевській (на фото).
Розпочинається новий етап його педагогічної діяльності – катеринославський
Фото
 |
 |
 |
