Відмінності між версіями «Устрим»
| Рядок 28: | Рядок 28: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Фаховий коледж «Універсум»]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Фаховий коледж «Універсум»]] | ||
Поточна версія на 11:53, 8 жовтня 2026
Устри́м, -му, чол. р.
Зупинка, затримка, перепона в русі або дії. Стан, коли рух, розвиток чи перебіг чогось тимчасово припиняється або сповільнюється. Приклад: У дорозі сталася несподівана устрим через негоду. Перешкода, стримувальний чинник. Те, що не дає чомусь розвиватися вільно, гальмує або обмежує дії, наміри чи поведінку. Приклад: Його страх став устримом для рішучих вчинків. Відсутність стриманості (у заперечній формі). Уживається в народній мові для підкреслення неконтрольованості, невгамовності, нестримності дій чи почуттів. Приклад (з джерела): «Нема встриму вдовиному сину» — тобто ніхто й ніщо не може його зупинити, він діє без обмежень.
Синоніми: зупинка, затримка, перепона, гальмування, стримування. Близькі за значенням слова: упин, стрим, перешкода.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
му, м. = Упин. Нема встриму вдовиному сину. Гол. III. 178. Зупинка, затримка.
