Відмінності між версіями «Пушок»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 2 проміжні версії цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Пушо́к, -шку, '''''м. ''Ум. отъ '''пух. '''
+
'''Пушо́к''' - іменник, чоловічого роду, неістота
 
[[Категорія:Пу]]
 
[[Категорія:Пу]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет економіки та управління]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет економіки та управління]]
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
'''ПУШО́К''', ч.
 +
 
 +
1. род. шку́. Зменш.-пестл. до пух 1-3. Тепер він бачив усі її рухи,.. всю її постать, малу, м’якеньку, наче курчатко з жовтим пушком (Коцюб., II, 1955, 198); З-під воріт.. вилізла стара гуска, а за нею викотились маленькі гусенята в темно-жовтуватому пушку (Шиян, Баланда, 1957, 80); Кашлянув Петро в кулак, пушок погладив на верхній губі, береться за двері (Тесл., З книги життя, 1949, 143); Очима він зупинився на її маленькому вушкові з ледь помітним блискучим пушком (Чорн., Визвол. земля, 1959, 63); Як молодим пушком зазеленіє липа, До тебе, лагідний нащадку Арістіппа, До тебе я з’явлюсь, у твій славетний дім (Зеров, Вибр., 1966, 393); Летів з осокорів білий пушок (Дор., Літа.., 1957, 22); * У порівн. Весельцем погрібався [Харон], По Стиксові, як стрілка, мчався, Був човен легкий, як пушок (Котл., І, 1952, 130); Сніг пушком по слободі (Воронько, Тепло.., 1959, 35).
 +
 
 +
◊ Ри́льце (ри́льця) в пушку́ див. ри́льце.
 +
 
 +
2. род. шка́. Жмуток м’яких, пухнастих волокон, яким пудрять, пудряться. Найперше ухопила [Екбаль] пушок з пудрою і швидко-швидко забілила носа (Л. Укр., III, 1952, 710).
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pushok121042026.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
 
|}
 
|}
  
Рядок 19: Рядок 23:
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 
+
http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BF%D1%83%D1%88%D0%BE%D0%BA
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
  
  
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет економіки та управління]]
  
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/підрозділ]]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет економіки та управління]]
  
 
[[Категорія:Слова 2026 року]]
 
[[Категорія:Слова 2026 року]]

Поточна версія на 18:03, 21 квітня 2026

Пушо́к - іменник, чоловічого роду, неістота

Сучасні словники

ПУШО́К, ч.

1. род. шку́. Зменш.-пестл. до пух 1-3. Тепер він бачив усі її рухи,.. всю її постать, малу, м’якеньку, наче курчатко з жовтим пушком (Коцюб., II, 1955, 198); З-під воріт.. вилізла стара гуска, а за нею викотились маленькі гусенята в темно-жовтуватому пушку (Шиян, Баланда, 1957, 80); Кашлянув Петро в кулак, пушок погладив на верхній губі, береться за двері (Тесл., З книги життя, 1949, 143); Очима він зупинився на її маленькому вушкові з ледь помітним блискучим пушком (Чорн., Визвол. земля, 1959, 63); Як молодим пушком зазеленіє липа, До тебе, лагідний нащадку Арістіппа, До тебе я з’явлюсь, у твій славетний дім (Зеров, Вибр., 1966, 393); Летів з осокорів білий пушок (Дор., Літа.., 1957, 22); * У порівн. Весельцем погрібався [Харон], По Стиксові, як стрілка, мчався, Був човен легкий, як пушок (Котл., І, 1952, 130); Сніг пушком по слободі (Воронько, Тепло.., 1959, 35).

◊ Ри́льце (ри́льця) в пушку́ див. ри́льце.

2. род. шка́. Жмуток м’яких, пухнастих волокон, яким пудрять, пудряться. Найперше ухопила [Екбаль] пушок з пудрою і швидко-швидко забілила носа (Л. Укр., III, 1952, 710).

Ілюстрації

Pushok121042026.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BF%D1%83%D1%88%D0%BE%D0%BA

Зовнішні посилання