Відмінності між версіями «В'ючити»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов Категорія:Словник Г...) |
|||
| (не показано 2 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 35: | Рядок 35: | ||
* «Не варто в’ючити себе зайвими обов’язками.» | * «Не варто в’ючити себе зайвими обов’язками.» | ||
| − | == Медіа == | + | == Медіа == |
| − | * | + | *[https://www.youtube.com/results?search_query=в’ючні+тварини В’ючні тварини — відео] |
| − | *[ | + | *[https://www.youtube.com/results?search_query=pack+animals+loading Навантаження в’ючних тварин] |
== Див. також == | == Див. також == | ||
Поточна версія на 17:47, 20 квітня 2026
Зміст
Сучасні словники
Слово: В’ючити
Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка: В’ючити — нав’ючувати, класти вантаж на в’юк (переважно на тварину).
Сучасне значення: У сучасній українській мові «в’ючити» означає навантажувати тварину (коня, осла, верблюда тощо) поклажею або вантажем, укладаючи його у в’юки. Також може вживатися переносно — «обтяжувати», «навантажувати (справами, обов’язками)».
Інтерпретація: Дієслово «в’ючити» належить до лексики, пов’язаної з традиційним господарством і транспортом. Воно зберігає своє значення, хоча в сучасній мові вживається рідше, переважно в історичному або образному контексті.
Мовознавчий коментар
Такі дієслова:
- позначають процес дії;
- можуть мати як пряме, так і переносне значення;
- відображають традиційні способи господарювання.
Вживання
Слово «в’ючити» використовується в:
- історичних і етнографічних текстах;
- художній літературі;
- переносному значенні в публіцистиці та розмовному мовленні.
Приклади використання
- «Він почав в’ючити коня перед далекою дорогою.»
- «Мандрівники в’ючили тварин необхідними речами.»
- «Не варто в’ючити себе зайвими обов’язками.»
Медіа
Див. також
Джерела та література
- Грінченко, Б. Д. (1907–1909). Словарь української мови (Т. 1–4). Київ.
- Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). Словник української мови (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.
- Словник української мови online. (n.d.). Отримано з [1](https://sum.in.ua/)
Зовнішні посилання
- [[2](https://sum.in.ua/) Словник української мови онлайн]
