Відмінності між версіями «Ґав'ячий»
(Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Факультет української філології,...) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]] | ||
| − | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]] | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | [[Категорія:Слова 2026 року]] | |
| − | == | + | == Сучасні словники == |
| + | '''Слово:''' Ґав'ячий | ||
| − | + | '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' | |
| + | Ґав'ячий — прикметник від «ґава»; той, що належить ґаві або стосується її. | ||
| − | + | '''Сучасне значення:''' | |
| + | У сучасній українській мові «ґав'ячий» означає: | ||
| + | той, що належить або притаманний ґаві (птахові); | ||
| + | пов’язаний із поведінкою чи ознаками ґав (наприклад, крик, зграя); | ||
| + | переносно — неуважний, розсіяний (у розмовному вжитку, від «ловити ґав»). | ||
| − | + | '''Інтерпретація:''' | |
| + | Прикметник «ґав'ячий» має як пряме, так і переносне значення. Він ілюструє розвиток семантики від конкретного (належність до птаха) до образного (характеристика поведінки людини). | ||
| − | + | == Мовознавчий коментар == | |
| + | Слово належить до відносних прикметників. Воно: | ||
| − | + | утворене від іменника «ґава» за допомогою суфікса -яч-; | |
| + | може набувати переносного значення в розмовній мові; | ||
| + | зберігає зв’язок із фразеологією («ловити ґав»). | ||
| − | == | + | == Вживання == |
| − | + | Слово «ґав'ячий» використовується в: | |
| − | == | + | описах природи; |
| − | + | розмовному мовленні (у переносному значенні); | |
| + | художніх текстах. | ||
| + | |||
| + | == Приклади використання == | ||
| + | |||
| + | «Над полем лунав ґав'ячий крик.» | ||
| + | «На дереві сиділа ґав'яча зграя.» | ||
| + | «Він мав якийсь ґав'ячий настрій і постійно відволікався.» | ||
== Медіа == | == Медіа == | ||
| − | + | *[https://www.youtube.com/watch?v=example1 Звуки ґав] | |
| + | *[https://www.youtube.com/watch?v=example2 Поведінка ґав у природі] | ||
== Див. також == | == Див. також == | ||
| − | + | ||
| + | [[Ґава]] | ||
| + | [[Прикметник]] | ||
| + | [[Фразеологізм]] | ||
== Джерела та література == | == Джерела та література == | ||
| − | |||
| − | + | Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ. | |
| − | ( | + | Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка. |
| + | Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/ | ||
| − | [ | + | == Зовнішні посилання == |
| − | + | *[https://sum.in.ua/ | |
| − | + | Словник української мови онлайн] | |
Поточна версія на 10:41, 20 квітня 2026
Зміст
Сучасні словники
Слово: Ґав'ячий
Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка: Ґав'ячий — прикметник від «ґава»; той, що належить ґаві або стосується її.
Сучасне значення: У сучасній українській мові «ґав'ячий» означає:
той, що належить або притаманний ґаві (птахові); пов’язаний із поведінкою чи ознаками ґав (наприклад, крик, зграя); переносно — неуважний, розсіяний (у розмовному вжитку, від «ловити ґав»).
Інтерпретація: Прикметник «ґав'ячий» має як пряме, так і переносне значення. Він ілюструє розвиток семантики від конкретного (належність до птаха) до образного (характеристика поведінки людини).
Мовознавчий коментар
Слово належить до відносних прикметників. Воно:
утворене від іменника «ґава» за допомогою суфікса -яч-; може набувати переносного значення в розмовній мові; зберігає зв’язок із фразеологією («ловити ґав»).
Вживання
Слово «ґав'ячий» використовується в:
описах природи; розмовному мовленні (у переносному значенні); художніх текстах.
Приклади використання
«Над полем лунав ґав'ячий крик.» «На дереві сиділа ґав'яча зграя.» «Він мав якийсь ґав'ячий настрій і постійно відволікався.»
Медіа
Див. також
Джерела та література
Грінченко, Б. Д. (1907–1909). Словарь української мови (Т. 1–4). Київ. Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). Словник української мови (Т. 1–11). Київ: Наукова думка. Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/
Зовнішні посилання
Словник української мови онлайн]
