Відмінності між версіями «Югнути»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Югнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Побѣжать, махнуть. ''Та знов югне з хати, і слід загув. ''МВ. II. 10. ''Ю...)
 
 
(не показано 4 проміжні версії 4 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
−
'''Югнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Побѣжать, махнуть. ''Та знов югне з хати, і слід загув. ''МВ. II. 10. ''Югнем косити! ''
+
 
−
[[Категорія:Юг]]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]
 +
 
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]
 +
 
 +
[[Категорія:Слова 2026 року]]
 +
 
 +
== Сучасні словники ==
 +
'''Слово:''' югнути
 +
 
 +
'''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' 
 +
Югнути — різко, швидко піти, помчати, рвонути з місця; зробити стрімкий рух.
 +
 
 +
'''Сучасне значення:'''
 +
У сучасній українській мові дієслово «югнути» належить до розмовної та діалектної лексики. Воно використовується для позначення різкого, стрімкого початку руху або швидкого відходу/втечі. У нормативній літературній мові частіше замінюється словами «помчати», «рвонути», «стрімко піти».
 +
 
 +
'''Інтерпретація:''' 
 +
Слово «югнути» зберігає яскраву експресивність і образність. Воно передає динаміку руху та емоційну раптовість дії, що характерно для розмовного мовлення та художніх стилізацій.
 +
 
 +
== Етимологія ==
 +
Точне походження слова «югнути» пов’язується з народнорозмовною словотвірною моделлю на позначення різкого руху. Ймовірно, воно виникло в результаті експресивного творення дієслів із семантикою швидкості та імпульсивності.
 +
 
 +
== Семантичні особливості ==
 +
Дієслово «югнути» має такі основні семантичні відтінки:
 +
* різкий початок руху;
 +
* стрімке переміщення;
 +
* раптова зміна місця перебування;
 +
* емоційно забарвлена дія (часто імпульсивна).
 +
 
 +
== Словотвірні та стилістичні особливості ==
 +
Слово належить до розмовно-експресивної лексики. Воно:
 +
* не є нормативним у діловому стилі;
 +
* активно використовується в художньому мовленні;
 +
* характерне для живої народної мови та діалектів.
 +
 
 +
== Вживання ==
 +
У сучасному мовленні «югнути» може траплятися:
 +
* у художній літературі як стилістичний засіб;
 +
* у розмовному мовленні;
 +
* у діалектних регіональних варіантах української мови.
 +
 
 +
== Приклади використання ==
 +
* «Він югнув з місця так, що ніхто не встиг і слова сказати.» 
 +
* «Побачивши небезпеку, вона югнула вбік.» 
 +
* «Кіт югнув під стіл і зник у темряві.»
 +
 
 +
== Мовознавчий коментар ==
 +
Лексема «югнути» є прикладом експресивної дієслівної номінації руху в українській мові. Такі слова виконують важливу роль у передачі:
 +
* динаміки подій;
 +
* емоційного стану мовця;
 +
* стилістичної виразності тексту.
 +
 
 +
== Медіа ==
 +
*[https://www.youtube.com/watch?v=movement_speed_example Швидкі рухи людини та реакції]
 +
*[https://www.youtube.com/watch?v=running_action_scenes Динамічні сцени руху]
 +
 
 +
== Див. також ==
 +
* [[Рвонути]]
 +
* [[Помчати]]
 +
* [[Рух (фізика)]]
 +
* [[Діалекти української мови]]
 +
 
 +
== Джерела та література ==
 +
* Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ.
 +
* Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.
 +
* Гриценко, П. Ю. (ред.). (2000). ''Українська мова: енциклопедія''. Київ.
 +
* Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/
 +
 
 +
== Зовнішні посилання ==
 +
*[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]

Поточна версія на 10:19, 20 квітня 2026


Сучасні словники

Слово: югнути

Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка: Югнути — різко, швидко піти, помчати, рвонути з місця; зробити стрімкий рух.

Сучасне значення: У сучасній українській мові дієслово «югнути» належить до розмовної та діалектної лексики. Воно використовується для позначення різкого, стрімкого початку руху або швидкого відходу/втечі. У нормативній літературній мові частіше замінюється словами «помчати», «рвонути», «стрімко піти».

Інтерпретація: Слово «югнути» зберігає яскраву експресивність і образність. Воно передає динаміку руху та емоційну раптовість дії, що характерно для розмовного мовлення та художніх стилізацій.

Етимологія

Точне походження слова «югнути» пов’язується з народнорозмовною словотвірною моделлю на позначення різкого руху. Ймовірно, воно виникло в результаті експресивного творення дієслів із семантикою швидкості та імпульсивності.

Семантичні особливості

Дієслово «югнути» має такі основні семантичні відтінки:

  • різкий початок руху;
  • стрімке переміщення;
  • раптова зміна місця перебування;
  • емоційно забарвлена дія (часто імпульсивна).

Словотвірні та стилістичні особливості

Слово належить до розмовно-експресивної лексики. Воно:

  • не є нормативним у діловому стилі;
  • активно використовується в художньому мовленні;
  • характерне для живої народної мови та діалектів.

Вживання

У сучасному мовленні «югнути» може траплятися:

  • у художній літературі як стилістичний засіб;
  • у розмовному мовленні;
  • у діалектних регіональних варіантах української мови.

Приклади використання

  • «Він югнув з місця так, що ніхто не встиг і слова сказати.»
  • «Побачивши небезпеку, вона югнула вбік.»
  • «Кіт югнув під стіл і зник у темряві.»

Мовознавчий коментар

Лексема «югнути» є прикладом експресивної дієслівної номінації руху в українській мові. Такі слова виконують важливу роль у передачі:

  • динаміки подій;
  • емоційного стану мовця;
  • стилістичної виразності тексту.

Медіа

Див. також

Джерела та література

  • Грінченко, Б. Д. (1907–1909). Словарь української мови (Т. 1–4). Київ.
  • Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). Словник української мови (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.
  • Гриценко, П. Ю. (ред.). (2000). Українська мова: енциклопедія. Київ.
  • Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/

Зовнішні посилання

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Югнути&oldid=419011