Відмінності між версіями «Ф'ю!»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Факультет східних мов}} == Сучасні...) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]] | ||
| Рядок 57: | Рядок 37: | ||
* «Ф’ю! — і вітер зірвав капелюха.» | * «Ф’ю! — і вітер зірвав капелюха.» | ||
* «Ф’ю! — і він зник за рогом.» | * «Ф’ю! — і він зник за рогом.» | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
== Медіа == | == Медіа == | ||
Поточна версія на 10:16, 20 квітня 2026
Зміст
Сучасні словники
Слово: Ф’ю!
Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка: Ф’ю! — вигук, що передає свист, швидкий звук руху повітря або різкий емоційний видих.
Сучасне значення: У сучасній українській мові «ф’ю!» використовується як звуконаслідувальний вигук, що передає:
- свист або різкий звук руху (наприклад, вітру чи швидкого предмета);
- емоційну реакцію (здивування, швидке полегшення, різке завершення дії);
- імітацію швидкого зникнення або руху.
Інтерпретація: Вигук «ф’ю!» належить до ономатопеїчної лексики української мови. Він демонструє здатність мови передавати звукові явища та емоційні реакції через короткі експресивні форми.
Мовознавчий коментар
Такі вигуки є важливою частиною звуконаслідувальної системи мови. Вони:
- не змінюються граматично;
- виконують емоційно-експресивну функцію;
- часто використовуються в художньому мовленні та розмовному стилі.
Вживання
Слово «ф’ю!» активно використовується в:
- розмовному мовленні;
- дитячій мові;
- художніх текстах (для створення ефекту руху або різкої дії).
Приклади використання
- «Ф’ю! — і стріла пролетіла повз.»
- «Ф’ю! — і вітер зірвав капелюха.»
- «Ф’ю! — і він зник за рогом.»
Медіа
Див. також
Джерела та література
- Грінченко, Б. Д. (1907–1909). Словарь української мови (Т. 1–4). Київ.
- Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). Словник української мови (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.
- Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/
