Відмінності між версіями «В'юк»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Факультет східних мов}} == Сучасні...) |
|||
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|} | |} | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Версія за 09:47, 20 квітня 2026
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
Зовнішні посилання
Сучасні словники
Слово: в’юк
Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка: В’юк — ноша, поклажа, клунок, який перевозять на спині тварини або несуть.
Сучасне значення: У сучасній українській мові слово «в’юк» вживається рідко і має переважно книжний або історичний характер. Використовується для позначення вантажу, який перевозиться в’ючними тваринами (кіньми, ослами тощо), або переноситься людиною.
Інтерпретація: Слово «в’юк» зберігає своє первинне значення і в сучасній мові. Воно відображає традиційний спосіб транспортування речей до розвитку сучасних засобів перевезення. У переносному значенні може асоціюватися з тягарем або навантаженням, яке несе людина.
Ілюстрації
Файл:Pack animal load.jpg
В’юк на тварині
Файл:Donkey carrying load.jpg
В’ючна тварина з вантажем
Медіа
Див. також
Джерела та література
- Грінченко, Б. Д. (1907–1909). Словарь української мови (Т. 1–4). Київ.
- Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). Словник української мови (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.
- Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/
