Відмінності між версіями «Клобучина»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 2: Рядок 2:
  
 
== Історія слова ==
 
== Історія слова ==
[[Файл:20.jpg|330x260px|обрамити|'''''Клобучі - валянок''''']]
+
[[Файл:Images (11).jpg|550x500px|обрамити|'''''Клобучина - матеріал, отриманий методом валяння вовни; повсть''''']]
'''Клобучі''' - це валянки (взуття, виготовлене з валяної вовни).
+
'''Клобучи́на''' - це повсть (войлок).
 
+
* ''Тлумачення:'' Щільний нетканий матеріал, виготовлений шляхом зчеплення та переплетення волокон вовни під впливом пари, гарячої води та тиску (процес валяння).
''Слово має західноукраїнське (діалектне) забарвлення. Хоча сьогодні ми частіше використовуємо слово «валянки» або «повстяники», у XIX столітті в певних регіонах Галичини та Прикарпаття вживали саме цей термін.''
+
* ''Морфологія:'' Суфікс -ин(а) тут вказує на назву матеріалу або речовини (подібно до слів соломина, тканина, мішковина).
  
 
'''Походження та значення цього слова:'''
 
'''Походження та значення цього слова:'''
* ''Етимологія (походження):'' слово «клобучі» споріднене з назвою головного убору - клобук.
 
  
'''Клобук''' - це висока шапка (часто чернеча), яка первісно виготовлялася з цупкої валяної вовни або повсті.
+
''Етимологія (походження):'' походить від слова «клобук» (головний убір) або спорідненого «клобучі» (валянки). Суфікс -ин-а утворює назви матеріалів. Назва пов’язана з матеріалом, з якого виготовляли такі речі - повстю.
 +
* Клобук (головний убір) - робився з повсті.
 +
* Клобучина - назва самої повсті як матеріалу.
 +
* Клобучі - взуття, зроблене з цього матеріалу.Це демонструє, як цілий пласт лексики будувався навколо одного ремесла - валяння вовни.
  
Оскільки і шапки, і це взуття робилися з одного матеріалу (повсті), назва перейшла на взуття. Це типове для мови явище, коли назва матеріалу або технології виготовлення стає назвою предмета.
+
''Історія слова:'' зафіксоване у словнику Є. Желехівського. Уживалося в народному мовленні для позначення повсті як матеріалу для виготовлення одягу та взуття.
* ''Історія слова:'' зафіксоване у словнику Є. Желехівського. Уживалося в народному мовленні, зокрема в західноукраїнських говорах, для позначення теплого повстяного взуття.
+
  
 
== Сучасний словник ==
 
== Сучасний словник ==
У сучасній літературній мові слово практично не вживається, залишаючись частиною історичної лексики.
+
Слово «клобучина» сьогодні вважається застарілим діалектизмом. У сучасній українській мові ми використовуємо терміни повсть або фетр (тонша повсть).
  
'''КЛОБУЧІ, -і́в, мн., діал., заст.'''
+
'''КЛОБУЧИ́НА, -и, ж., діал., заст.'''
  
Взуття, збите або зваляне з вовни; валянки.
+
Матеріал, отриманий методом валяння вовни; повсть.
 +
 
 +
'''Приклад:''' «На лаві лежав шматок товстої клобучини, приготовленої для шиття зимових шапок».
  
'''Приклад:''' «На зиму дід завжди готував теплі клобучі, щоб ноги в завірюху не мерзли».
 
 
== Ілюстрації ==
 
== Ілюстрації ==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fdyg 15495.png|x200px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:341842f55c3097103eded04c10e6d34c4f92db03 original.jpeg|x300px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0000972 valenki-vostonye-motivy-razmer-26.jpeg|x200px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0000972 valenki-vostonye-motivy-razmer-26.jpeg|x300px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Muzhskie-teplye-valenki-mexovye-zimnie-Dago-7050-5.jpg|x200px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:7111-270x245.jpg|x300px]]
 
|}
 
|}
  
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
* Повстяники - взуття з повсті (найближчий сучасний синонім).
+
* Повсть - основна сучасна назва.
* Валянки - загальновживана назва.
+
* Валяння (фелтінг) - техніка створення клобучини.
* Катані (або катанки) - ще одна народна назва валянок, від процесу «катання» вовни.
+
* Фланелеграф - дидактичний посібник, де часто використовують властивості повсті.
* Євген Желехівський - мовознавець, який зберіг для нас цю назву.
+
* Євген Желехівський - укладач, який зафіксував цей автентичний термін.
 
+
 
== Медіа ==
 
== Медіа ==
:::::::::::::::::::::{{#ev:youtube|watch?v=d5ll1YcdegU}}
+
:::::::::::::::::::::{{#ev:youtube|watch?v=PUdeU6Tn9_M}}
  
 
== Джерела та література ==
 
== Джерела та література ==
 
=== Використана література:===
 
=== Використана література:===
* Клобучі мн. Валенки. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 252.
+
* Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
 +
Том 2, ст. 252.
 
=== Використані інтернет джерела: ===
 
=== Використані інтернет джерела: ===
* https://554.slovaronline.com/21827-%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%87%D1%96
+
* https://hrinchenko.com/dictionary/word/23185-klobucina
* https://slovnyk.me/amp/dict/hrinchenko/%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%87%D1%96
+
* https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_(1927)/%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0
* https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_(1927)/%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%87%D1%96
+
* https://slovnyk.me/dict/hrinchenko/%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет педагогічної освіти]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет педагогічної освіти]]
 
[[Категорія:Слова 2026 року]]
 
[[Категорія:Слова 2026 року]]

Поточна версія на 11:22, 16 квітня 2026

Клобучи́на, -ни, ж. Войлокъ. Желех.

Історія слова

Клобучина - матеріал, отриманий методом валяння вовни; повсть

Клобучи́на - це повсть (войлок).

  • Тлумачення: Щільний нетканий матеріал, виготовлений шляхом зчеплення та переплетення волокон вовни під впливом пари, гарячої води та тиску (процес валяння).
  • Морфологія: Суфікс -ин(а) тут вказує на назву матеріалу або речовини (подібно до слів соломина, тканина, мішковина).

Походження та значення цього слова:

Етимологія (походження): походить від слова «клобук» (головний убір) або спорідненого «клобучі» (валянки). Суфікс -ин-а утворює назви матеріалів. Назва пов’язана з матеріалом, з якого виготовляли такі речі - повстю.

  • Клобук (головний убір) - робився з повсті.
  • Клобучина - назва самої повсті як матеріалу.
  • Клобучі - взуття, зроблене з цього матеріалу.Це демонструє, як цілий пласт лексики будувався навколо одного ремесла - валяння вовни.

Історія слова: зафіксоване у словнику Є. Желехівського. Уживалося в народному мовленні для позначення повсті як матеріалу для виготовлення одягу та взуття.

Сучасний словник

Слово «клобучина» сьогодні вважається застарілим діалектизмом. У сучасній українській мові ми використовуємо терміни повсть або фетр (тонша повсть).

КЛОБУЧИ́НА, -и, ж., діал., заст.

Матеріал, отриманий методом валяння вовни; повсть.

Приклад: «На лаві лежав шматок товстої клобучини, приготовленої для шиття зимових шапок».

Ілюстрації

341842f55c3097103eded04c10e6d34c4f92db03 original.jpeg 0000972 valenki-vostonye-motivy-razmer-26.jpeg 7111-270x245.jpg

Див. також

  • Повсть - основна сучасна назва.
  • Валяння (фелтінг) - техніка створення клобучини.
  • Фланелеграф - дидактичний посібник, де часто використовують властивості повсті.
  • Євген Желехівський - укладач, який зафіксував цей автентичний термін.

Медіа

Джерела та література

Використана література:

  • Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.

Том 2, ст. 252.

Використані інтернет джерела: