Відмінності між версіями «Клобучі»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Клобучі, '''''мн. ''Валенки. Желех. Категорія:Кл) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Клобучі, '''''мн. ''Валенки. Желех. | '''Клобучі, '''''мн. ''Валенки. Желех. | ||
| − | [[Категорія: | + | |
| + | == Історія слова == | ||
| + | [[Файл:20.jpg|330x260px|обрамити|'''''Клобучі - валянок''''']] | ||
| + | '''Клобучі''' - це валянки (взуття, виготовлене з валяної вовни). | ||
| + | |||
| + | ''Слово має західноукраїнське (діалектне) забарвлення. Хоча сьогодні ми частіше використовуємо слово «валянки» або «повстяники», у XIX столітті в певних регіонах Галичини та Прикарпаття вживали саме цей термін.'' | ||
| + | |||
| + | '''Походження та значення цього слова:''' | ||
| + | * ''Етимологія (походження):'' слово «клобучі» споріднене з назвою головного убору - клобук. | ||
| + | |||
| + | '''Клобук''' - це висока шапка (часто чернеча), яка первісно виготовлялася з цупкої валяної вовни або повсті. | ||
| + | |||
| + | Оскільки і шапки, і це взуття робилися з одного матеріалу (повсті), назва перейшла на взуття. Це типове для мови явище, коли назва матеріалу або технології виготовлення стає назвою предмета. | ||
| + | * ''Історія слова:'' зафіксоване у словнику Є. Желехівського. Уживалося в народному мовленні, зокрема в західноукраїнських говорах, для позначення теплого повстяного взуття. | ||
| + | |||
| + | == Сучасний словник == | ||
| + | У сучасній літературній мові слово практично не вживається, залишаючись частиною історичної лексики. | ||
| + | |||
| + | '''КЛОБУЧІ, -і́в, мн., діал., заст.''' | ||
| + | |||
| + | Взуття, збите або зваляне з вовни; валянки. | ||
| + | |||
| + | '''Приклад:''' «На зиму дід завжди готував теплі клобучі, щоб ноги в завірюху не мерзли». | ||
| + | == Ілюстрації == | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fdyg 15495.png|x200px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0000972 valenki-vostonye-motivy-razmer-26.jpeg|x200px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Muzhskie-teplye-valenki-mexovye-zimnie-Dago-7050-5.jpg|x200px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | == Див. також == | ||
| + | * Повстяники - взуття з повсті (найближчий сучасний синонім). | ||
| + | * Валянки - загальновживана назва. | ||
| + | * Катані (або катанки) - ще одна народна назва валянок, від процесу «катання» вовни. | ||
| + | * Євген Желехівський - мовознавець, який зберіг для нас цю назву. | ||
| + | |||
| + | == Медіа == | ||
| + | :::::::::::::::::::::{{#ev:youtube|watch?v=d5ll1YcdegU}} | ||
| + | |||
| + | == Джерела та література == | ||
| + | === Використана література:=== | ||
| + | * Клобучі мн. Валенки. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 252. | ||
| + | === Використані інтернет джерела: === | ||
| + | * https://554.slovaronline.com/21827-%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%87%D1%96 | ||
| + | * https://slovnyk.me/amp/dict/hrinchenko/%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%87%D1%96 | ||
| + | * https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_(1927)/%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%87%D1%96 | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет педагогічної освіти]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2026 року]] | ||
Поточна версія на 11:02, 16 квітня 2026
Клобучі, мн. Валенки. Желех.
Зміст
Історія слова
Клобучі - валянок
Клобучі - це валянки (взуття, виготовлене з валяної вовни).
Слово має західноукраїнське (діалектне) забарвлення. Хоча сьогодні ми частіше використовуємо слово «валянки» або «повстяники», у XIX столітті в певних регіонах Галичини та Прикарпаття вживали саме цей термін.
Походження та значення цього слова:
- Етимологія (походження): слово «клобучі» споріднене з назвою головного убору - клобук.
Клобук - це висока шапка (часто чернеча), яка первісно виготовлялася з цупкої валяної вовни або повсті.
Оскільки і шапки, і це взуття робилися з одного матеріалу (повсті), назва перейшла на взуття. Це типове для мови явище, коли назва матеріалу або технології виготовлення стає назвою предмета.
- Історія слова: зафіксоване у словнику Є. Желехівського. Уживалося в народному мовленні, зокрема в західноукраїнських говорах, для позначення теплого повстяного взуття.
Сучасний словник
У сучасній літературній мові слово практично не вживається, залишаючись частиною історичної лексики.
КЛОБУЧІ, -і́в, мн., діал., заст.
Взуття, збите або зваляне з вовни; валянки.
Приклад: «На зиму дід завжди готував теплі клобучі, щоб ноги в завірюху не мерзли».
Ілюстрації
|
|
|
Див. також
- Повстяники - взуття з повсті (найближчий сучасний синонім).
- Валянки - загальновживана назва.
- Катані (або катанки) - ще одна народна назва валянок, від процесу «катання» вовни.
- Євген Желехівський - мовознавець, який зберіг для нас цю назву.
Медіа
Джерела та література
Використана література:
- Клобучі мн. Валенки. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 252.
Використані інтернет джерела:
- https://554.slovaronline.com/21827-%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%87%D1%96
- https://slovnyk.me/amp/dict/hrinchenko/%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%87%D1%96
- https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_(1927)/%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%87%D1%96
