Відмінності між версіями «Кловак»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
== Історія слова == | == Історія слова == | ||
| − | [[Файл: | + | [[Файл:Azawakh K9.jpg|330x260px|обрамити|Горда, пихата, зарозуміла та зверхня людина]] |
| + | Значення та граматика | ||
| + | '''Клова́к -''' це іменник чоловічого роду. | ||
| + | * ''Тлумачення:'' те саме, що ікло. Довгий, горий і міцний зуб у деяких ссавців (найчастіше у кабанів, моржів, слонів), який виступає за межі рота. | ||
| + | * ''Наголос:'' на другому складі - Клова́к (у родовому відмінку - кловака́). | ||
| + | '''Приклад із джерела:''' «У кнура кловаки які гострі». ''Тут слово вжите для опису захисного озброєння самця свині (кнура/кабана).'' | ||
'''Походження та значення цього слова:''' | '''Походження та значення цього слова:''' | ||
| − | * ''Етимологія (походження): | + | * ''Етимологія (походження):'' походить від основи «клов-» / «клюв-», пов’язаної з поняттям різання, клювання, проколювання (пор.: клювати, клюв). Суфікс -ак утворює назви предметів або частин тіла. Імовірно має зв’язок зі спільнослов’янськими коренями, що передають значення гострого виступу. |
| + | * ''Історія слова:'' уживалося в народному мовленні для позначення ікла тварин, особливо диких (кабанів тощо). Має виразний діалектний характер. | ||
== Сучасний словник == | == Сучасний словник == | ||
| + | У сучасній літературній мові слово «кловак» вважається діалектним або застарілим. Його повністю заступив загальновживаний термін ікло. | ||
| + | '''КЛОВÁК, -á, ч., діал.''' | ||
| + | Великий гострий зуб у деяких тварин; ікло. | ||
| + | |||
| + | '''Приклад:''' «Старий вепр виставив свої загнуті кловаки, погрозливо поглядаючи на мисливців». | ||
| + | |||
| + | Слово клова́к у сучасній українській літературній мові практично не вживається і має діалектний характер. У сучасних словниках нормативним відповідником є слово «ікло» — великий загострений зуб у деяких тварин (наприклад, у кабана, собаки, хижака). | ||
| + | |||
| + | ''Отже, клова́к розглядається як застарілий або діалектний варіант, який може траплятися в народному мовленні, художніх текстах або етнографічних джерелах.'' | ||
== Ілюстрації == | == Ілюстрації == | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images (10).jpg|x200px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Поверхні 1.jpg|x200px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Знімок екрана 2026-04-16 104637.png|x200px]] |
|} | |} | ||
== Див. також == | == Див. також == | ||
| − | + | * Ікло - сучасна назва. | |
| − | + | * Бивень - дуже великі кловаки (як у слона чи моржа). | |
| + | * Кнур / Вепр - тварини, для яких характерна наявність кловаків. | ||
| + | * Борис Грінченко - укладач словника, який зберіг це слово для нас. | ||
== Медіа == | == Медіа == | ||
| − | :::::::::::::::::::::{{#ev:youtube|watch?v= | + | :::::::::::::::::::::{{#ev:youtube|watch?v=itKtTVBWfUo}} |
== Джерела та література == | == Джерела та література == | ||
=== Використана література:=== | === Використана література:=== | ||
| − | * | + | * Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.Том 2, ст. 252. |
=== Використані інтернет джерела: === | === Використані інтернет джерела: === | ||
| − | * | + | * https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D0%BA |
| + | * https://slovnyk.me/dict/vts/%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D0%BA | ||
| + | * https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8 | ||
| + | * https://hrinchenko.com/dictionary/word/23188-klovak | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет педагогічної освіти]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет педагогічної освіти]] | ||
[[Категорія:Слова 2026 року]] | [[Категорія:Слова 2026 року]] | ||
Поточна версія на 10:54, 16 квітня 2026
Клова́к, -ка́, м. Клыкъ. У кнура кловаки які гострі.
Зміст
Історія слова
Горда, пихата, зарозуміла та зверхня людина
Значення та граматика Клова́к - це іменник чоловічого роду.
- Тлумачення: те саме, що ікло. Довгий, горий і міцний зуб у деяких ссавців (найчастіше у кабанів, моржів, слонів), який виступає за межі рота.
- Наголос: на другому складі - Клова́к (у родовому відмінку - кловака́).
Приклад із джерела: «У кнура кловаки які гострі». Тут слово вжите для опису захисного озброєння самця свині (кнура/кабана).
Походження та значення цього слова:
- Етимологія (походження): походить від основи «клов-» / «клюв-», пов’язаної з поняттям різання, клювання, проколювання (пор.: клювати, клюв). Суфікс -ак утворює назви предметів або частин тіла. Імовірно має зв’язок зі спільнослов’янськими коренями, що передають значення гострого виступу.
- Історія слова: уживалося в народному мовленні для позначення ікла тварин, особливо диких (кабанів тощо). Має виразний діалектний характер.
Сучасний словник
У сучасній літературній мові слово «кловак» вважається діалектним або застарілим. Його повністю заступив загальновживаний термін ікло.
КЛОВÁК, -á, ч., діал. Великий гострий зуб у деяких тварин; ікло.
Приклад: «Старий вепр виставив свої загнуті кловаки, погрозливо поглядаючи на мисливців».
Слово клова́к у сучасній українській літературній мові практично не вживається і має діалектний характер. У сучасних словниках нормативним відповідником є слово «ікло» — великий загострений зуб у деяких тварин (наприклад, у кабана, собаки, хижака).
Отже, клова́к розглядається як застарілий або діалектний варіант, який може траплятися в народному мовленні, художніх текстах або етнографічних джерелах.
Ілюстрації
.jpg)
|
|
|
Див. також
- Ікло - сучасна назва.
- Бивень - дуже великі кловаки (як у слона чи моржа).
- Кнур / Вепр - тварини, для яких характерна наявність кловаків.
- Борис Грінченко - укладач словника, який зберіг це слово для нас.
Медіа
Джерела та література
Використана література:
- Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.Том 2, ст. 252.
Використані інтернет джерела:
- https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D0%BA
- https://slovnyk.me/dict/vts/%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D0%BA
- https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8
- https://hrinchenko.com/dictionary/word/23188-klovak
