Відмінності між версіями «Цокати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Цо́кати, -каю, -єш, одн. в. цокнути, -кну, -неш, '''''гл. ''Стучать, стукнуть — преимущ. чѣмъ либ...)
 
 
(не показані 2 проміжні версії цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Цо́кати, -каю, -єш, одн. в. цокнути, -кну, -неш, '''''гл. ''Стучать, стукнуть — преимущ. чѣмъ либо металлическимъ или о что либо металлическое, также зубами. ''Вона цокнула тим зубом об сковороду. ''Чуб. II. 156. О часахъ: тикать. ''Годинник на стіні цокав. ''Левиц. І. 134.  
 
'''Цо́кати, -каю, -єш, одн. в. цокнути, -кну, -неш, '''''гл. ''Стучать, стукнуть — преимущ. чѣмъ либо металлическимъ или о что либо металлическое, также зубами. ''Вона цокнула тим зубом об сковороду. ''Чуб. II. 156. О часахъ: тикать. ''Годинник на стіні цокав. ''Левиц. І. 134.  
 
[[Категорія:Цо]]
 
[[Категорія:Цо]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
 +
1. '''Утворювати своєрідні уривчасті звуки раптовим зіткненням різних твердих предметів або їх поверхонь; клацати'''. Новенький, біленький, гострий, як бритва, він [ножик] усім удивовижу дався; усі ним не надивляться, не налюбуються. Як гарно складається, аж цока! (Мирний, IV, 1955, 17); За дверима чути швидкі приглушені кроки, цокає ключ і на порозі з'являється мати (Донч., II, 1956, 361); На зброї сонце дико грає, і дико цокають клинки... (Сос., І, 1957, 365); - Ні, ні, нічого не треба,- казала Зоя, п'ючи воду і цокаючи зубами по дзвінкому склу.- Я вже заспокоїлась. Пробачте (Собко, Справа.., 1959, 247); // Вітаючись, ударяти ногою об ногу. Гусари рекомендувались, цокаючи закаблуками, стукаючи ногою об ногу (Н.-Лев., III, 1956, 136); // Стукати чим-небудь по чомусь, видаючи уривчасті звуки. І лиш баба простягне суху долоню з сухими кришками хліба, зозулястенька цокає дзьобом в долоню і пощипує бабу (Коцюб., II, 1955, 273); Проти базару слобідський парк. Там сьогодні, як ніколи, людно. Цокають сокири, джеркотять пилки, глухо шурхають у вправних руках гладенькі рубанки (Шиян, Баланда, 1957, 217); - За колодязем у кузні весело молотки на ковадлі цокати-гукати будуть... (Головко, І, 1957, 257); Він щось запаморочено лазив біля плуга, цокав ключем і чомусь дратувався (Панч, В дорозі, 1959, 229); Кулі цокають навколо, зрізають скрізь людей і риж (Сос., І, 1957, 425).
 +
 +
◇ '''Цокати зубами''' - те саме, що Цокотіти зубами (див. зуб). Мар'яна цокала з переляку зубами (Кос., Новели, 1962, 90); Жінка дума: - бісів Клим Загодив. Морока... І дрижить, тремтить в суді. Аж зубами цока (Воскр., Цілком.., 1947, 71); Один за одним низкою проходять діти, заплакані, зігнуті од холоду, цокаючи зубами, показуючи приморожені пучки (Вас., III, 1960, 336); Склянка гарячого кофе зогріла його, і він, нарешті, перестав тремтіти та цокати зубами (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 409); Цокати на рахівниці - рахувати на рахівниці. Довго [Павло Сидорович] цокав на рахівниці (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 179).
 +
 +
2. '''Видавати своєрідні уривчасті звуки під час руху, роботи'''. Ритмічно цокали колеса на стиках, погойдували ресори, скрипів вагон (Дмит., Розлука, 1957, 81); Їхали кавалеристи. Цокали дзвінко копита (Нех., Під.. зорею, 1950, 107); Люди ледве світили очима, повільно рухались, цокали по тротуарах дерев'яними сандаліями (Мик., II, 1957, 319); Цокаючи костурами, Марко пострибав у куток, до вікна (Жур., Звич. турботи, 1960, 133); // Розмірено, ритмічно стукотіти (про годинник, годинниковий механізм тощо). Старий годинник цокав тихесенько (Коб., І, 1956, 193); Монотонно цокає великий мідний маятник стінного годинника (Чаб., Балкан. весна, 1960, 287); В маленькій шухляді цокав хронометр (Трубл., Шхуна.., 1940, 193).
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цокати.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цок.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Годинник2.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|xyCQFLOSWGc}}
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%86%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8 slovnyk.ua]
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]]
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Фаховий коледж «Універсум»]]
 +
 +
[[Категорія:Слова 2026 року]]

Поточна версія на 12:49, 11 квітня 2026

Цо́кати, -каю, -єш, одн. в. цокнути, -кну, -неш, гл. Стучать, стукнуть — преимущ. чѣмъ либо металлическимъ или о что либо металлическое, также зубами. Вона цокнула тим зубом об сковороду. Чуб. II. 156. О часахъ: тикать. Годинник на стіні цокав. Левиц. І. 134.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

1. Утворювати своєрідні уривчасті звуки раптовим зіткненням різних твердих предметів або їх поверхонь; клацати. Новенький, біленький, гострий, як бритва, він [ножик] усім удивовижу дався; усі ним не надивляться, не налюбуються. Як гарно складається, аж цока! (Мирний, IV, 1955, 17); За дверима чути швидкі приглушені кроки, цокає ключ і на порозі з'являється мати (Донч., II, 1956, 361); На зброї сонце дико грає, і дико цокають клинки... (Сос., І, 1957, 365); - Ні, ні, нічого не треба,- казала Зоя, п'ючи воду і цокаючи зубами по дзвінкому склу.- Я вже заспокоїлась. Пробачте (Собко, Справа.., 1959, 247); // Вітаючись, ударяти ногою об ногу. Гусари рекомендувались, цокаючи закаблуками, стукаючи ногою об ногу (Н.-Лев., III, 1956, 136); // Стукати чим-небудь по чомусь, видаючи уривчасті звуки. І лиш баба простягне суху долоню з сухими кришками хліба, зозулястенька цокає дзьобом в долоню і пощипує бабу (Коцюб., II, 1955, 273); Проти базару слобідський парк. Там сьогодні, як ніколи, людно. Цокають сокири, джеркотять пилки, глухо шурхають у вправних руках гладенькі рубанки (Шиян, Баланда, 1957, 217); - За колодязем у кузні весело молотки на ковадлі цокати-гукати будуть... (Головко, І, 1957, 257); Він щось запаморочено лазив біля плуга, цокав ключем і чомусь дратувався (Панч, В дорозі, 1959, 229); Кулі цокають навколо, зрізають скрізь людей і риж (Сос., І, 1957, 425).

Цокати зубами - те саме, що Цокотіти зубами (див. зуб). Мар'яна цокала з переляку зубами (Кос., Новели, 1962, 90); Жінка дума: - бісів Клим Загодив. Морока... І дрижить, тремтить в суді. Аж зубами цока (Воскр., Цілком.., 1947, 71); Один за одним низкою проходять діти, заплакані, зігнуті од холоду, цокаючи зубами, показуючи приморожені пучки (Вас., III, 1960, 336); Склянка гарячого кофе зогріла його, і він, нарешті, перестав тремтіти та цокати зубами (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 409); Цокати на рахівниці - рахувати на рахівниці. Довго [Павло Сидорович] цокав на рахівниці (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 179).

2. Видавати своєрідні уривчасті звуки під час руху, роботи. Ритмічно цокали колеса на стиках, погойдували ресори, скрипів вагон (Дмит., Розлука, 1957, 81); Їхали кавалеристи. Цокали дзвінко копита (Нех., Під.. зорею, 1950, 107); Люди ледве світили очима, повільно рухались, цокали по тротуарах дерев'яними сандаліями (Мик., II, 1957, 319); Цокаючи костурами, Марко пострибав у куток, до вікна (Жур., Звич. турботи, 1960, 133); // Розмірено, ритмічно стукотіти (про годинник, годинниковий механізм тощо). Старий годинник цокав тихесенько (Коб., І, 1956, 193); Монотонно цокає великий мідний маятник стінного годинника (Чаб., Балкан. весна, 1960, 287); В маленькій шухляді цокав хронометр (Трубл., Шхуна.., 1940, 193).

Ілюстрації

Цокати.jpg Цок.jpg Годинник2.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

slovnyk.ua

Зовнішні посилання