Відмінності між версіями «Лунчак»
(Створена сторінка: '''Лунчак, -ка, '''''м. ''Годовалый баранъ. Желех. Категорія:Лу) |
|||
| (не показані 12 проміжних версій 3 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Лунчак, -ка, '''''м. ''Годовалый баранъ. Желех. | + | |
| + | '''<big>Лунчак, -ка,</big> '''''м. ''Годовалый баранъ. Желех. | ||
[[Категорія:Лу]] | [[Категорія:Лу]] | ||
| + | ЛУНЧА́К «однорічний баран» | ||
| + | |||
| + | Виникли в тих карпатських говорах, для яких був характерним перехід о в нових закритих складах в у | ||
| + | 1. Самець вівці. Кучерявий баране, Чого гаєм скачеш? (Павло Чубинський, V, 1874, 244); Вони знали господаря свого, сі барани і ягниці, і з радісним беканням терлись до його ніг (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 334).Мов (як) баран на нові ворота, дивитися, (вирячитися і т. ін.), зневажл. — дивитися на кого-, що-небудь, виявляючи повне нерозуміння, здивування. Петро мовчав, тільки втелющився в Хлипала, мов баран на нові ворота (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 192); Як баран в аптеці [розумітися на чому, розбиратися в чому і т. ін.], ірон. — виявляти цілковите незнання якої-небудь справи. | ||
| + | |||
| + | 2. Дика травоїдна тварина з довгою шерстю і вигнутими рогами, що живе у відкритій гірській місцевості. Гірський баран. | ||
| + | |||
| + | 3. лайл. Про нерозумну, слабодуху людину. [Нартал:] Чому він їм не наступив на шиї? ото б то дякували!.. Барани! (Леся Українка, II, 1951, 489). | ||
| + | |||
| + | 4. розм. Гребінь замету, крижини. На димарі повикручувало такі кудлаті барани, — і не пізнати, чи то людське житво, чи навернуло таку кучугуру снігу?.. (Панас Мирний, III, 1954, 10); | ||
| + | // М'ясиста середина кавуна. Кавун хруснув і розколовся зигзагами на дві рівні половинки. — Яку береш? — Та все одно, — сказав Альоша. — Бери ось цю, вона з бараном (Іван Микитенко, II, 1957, 191). | ||
| + | похідні утворення від [ло́ни] «торік» | ||
| + | виникли в тих карпатських говорах, для яких був характерним перехід о в нових закритих складах в у | ||
| + | |||
| + | '''ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ''' | ||
| + | |||
| + | лу́нчи́на «торішня бринза або солонина Шух; | ||
| + | |||
| + | минулорічне сало або м’ясо МСБГ; торішнє (наприклад, сіно) Ж» | ||
| + | |||
| + | лу́нщина | ||
| + | |||
| + | лу́нщинє «тс.» | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Баран.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Баранчик.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|yelEaTDOO2Q}}. | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Фаховий коледж «Універсум»]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Слова 2026 року]] | ||
Поточна версія на 22:58, 10 квітня 2026
Лунчак, -ка, м. Годовалый баранъ. Желех. ЛУНЧА́К «однорічний баран»
Виникли в тих карпатських говорах, для яких був характерним перехід о в нових закритих складах в у 1. Самець вівці. Кучерявий баране, Чого гаєм скачеш? (Павло Чубинський, V, 1874, 244); Вони знали господаря свого, сі барани і ягниці, і з радісним беканням терлись до його ніг (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 334).Мов (як) баран на нові ворота, дивитися, (вирячитися і т. ін.), зневажл. — дивитися на кого-, що-небудь, виявляючи повне нерозуміння, здивування. Петро мовчав, тільки втелющився в Хлипала, мов баран на нові ворота (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 192); Як баран в аптеці [розумітися на чому, розбиратися в чому і т. ін.], ірон. — виявляти цілковите незнання якої-небудь справи.
2. Дика травоїдна тварина з довгою шерстю і вигнутими рогами, що живе у відкритій гірській місцевості. Гірський баран.
3. лайл. Про нерозумну, слабодуху людину. [Нартал:] Чому він їм не наступив на шиї? ото б то дякували!.. Барани! (Леся Українка, II, 1951, 489).
4. розм. Гребінь замету, крижини. На димарі повикручувало такі кудлаті барани, — і не пізнати, чи то людське житво, чи навернуло таку кучугуру снігу?.. (Панас Мирний, III, 1954, 10); // М'ясиста середина кавуна. Кавун хруснув і розколовся зигзагами на дві рівні половинки. — Яку береш? — Та все одно, — сказав Альоша. — Бери ось цю, вона з бараном (Іван Микитенко, II, 1957, 191). похідні утворення від [ло́ни] «торік» виникли в тих карпатських говорах, для яких був характерним перехід о в нових закритих складах в у
ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ
лу́нчи́на «торішня бринза або солонина Шух;
минулорічне сало або м’ясо МСБГ; торішнє (наприклад, сіно) Ж»
лу́нщина
лу́нщинє «тс.»
Ілюстрації
|
|
