Відмінності між версіями «Джбан»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 19: Рядок 19:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Глека.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Uktr.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
 
|}
 
|}
  

Поточна версія на 22:24, 10 квітня 2026

Джбан, -ну, м. Жбанъ. Червоної міді джбан.... зостав на варенуху. Г. Барв. 179. Хоч на мені жупан дран, єсть у мене грошей джбан. Млр. л. сб. 254. Дзбан, джбан, розм. жбан (біл. гладыш, збан, горлач, русин. кантув) — глекоподібний глиняний, дерев'яний або металевий посуд для води, молока, квасу. Має округлу у нижній частині форму і циліндричний верх, може мати ручку-вушко (такі посудини частіше називають глеками). Діалектна назва — «збан» («збанок», «збанка»), у Київській Русі аналогічні посудини відомі як «корчага».

Слово джбан походить від прасл. *čьbanъ, пов'язаного з *kubъ («кубок», «келих»). Варіант дзбан запозичено з польської мови — від пол. dzban (< czban) Дзбани на жердинах плоту — одна зі складових образу типової східноукраїнської і південноросійської оселі XIX—XX ст

Приказки, мовні звороти

-До пори жбан воду носить; -До часу збан воду носить та людей пити просить; -Доти збанок воду носить, доки йому вухо не урветься

Цікавий факт

Згідно зі «Словарем української мови» Бориса Грінченка, словом «дзба́нок» у другій половині XIX ст. називали банк («Біда велика в тім; що немає дзбанків для позички, де б можна було у всяку пору без великого клопоту і на малий процент позичать гроші») — очевидно, це є прикладом народної етимології незрозумілого слова.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Глека.jpg Uktr.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання