Відмінності між версіями «Гірштикатися»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 2: Рядок 2:
  
 
== Історія слова ==
 
== Історія слова ==
[[Файл:191150.jpeg|330x260px|обрамити|Горда, пихата, зарозуміла та зверхня людина]]
+
[[Файл:74ec4f10-b4ee-4eba-8f92-6d0b3b86b35a.png|500x450px|обрамити|Гірштикатися]]
 +
Це рідкісне та колоритне дієслово, зафіксоване Павлом Чубинським у другому томі його етнографічних праць. Воно відкриває цікавий пласт народної психології, де праця протиставляється розвагам.
  
 +
'''Гірштикатися -''' означає балуватися, пустувати, вести себе легковажно або маніжитися (вередувати).
  
'''Походження та значення цього слова:'''
+
'''У цитаті з казки про дідову та бабину дочку:''' ''«Пішли на вечерниці: дідова ж (дочка) пряде, а бабина гірштикається».''
* ''Етимологія (походження):
+
  
 +
Тут слово підкреслює неробство та кокетство бабиної дочки. Поки одна дівчина виконує суспільно корисну роботу (пряде), інша займається дурницями, намагаючись привернути до себе увагу без праці.
 +
 +
'''Походження та значення цього слова:'''
 +
* ''Етимологія (походження): має звуконаслідувальне або діалектне походження. Основа гірштик- пов’язана з передачею метушливих, безладних рухів або несерйозної поведінки. Суфікс -атися вказує на зворотну дію.
 +
*''Діалектне забарвлення:'' Це слово зустрічається переважно в центральних та лівобережних говорах України (за записами Чубинського).
 +
* ''Зв'язок із «гіршим»:'' Існує народно-етимологічна версія, що слово пов'язане з коренем гірш- (порівняльний ступінь від поганий). Гірштикатися — це поводитися «гірше», ніж належить вихованій людині, тобто виходити за межі норми.
 +
*''Звуконаслідувальна природа:'' Суфікс -ка- та корінь можуть вказувати на переривчасті, дрібні дії (як у словах гигикати, порпатися). Це передає метушливість і несерйозність поведінки.
 +
*''Історія слова:'' зафіксоване в народному мовленні та фольклорних джерелах. Уживалося для позначення поведінки дітей або молоді, що поводяться несерйозно, граються або пустують.
 
== Сучасний словник ==
 
== Сучасний словник ==
 +
'''Гірштикатися - це поводитися легковажно, балуватися, пустувати.'''
  
 +
''Контекст:'' Найчастіше вживається щодо дівчат або дітей, які замість серйозної роботи займаються розвагами чи кокетством.
 +
Маніжитися, вередувати, привертати до себе зайву увагу несерйозною поведінкою.
 +
 +
'''Приклад у сучасному контексті:''' ''«Годі вже тобі гірштикатися перед дзеркалом, пора за навчання братися!»''
 
== Ілюстрації ==
 
== Ілюстрації ==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos 241702108-stock-photo-cute-proud-little-girl-in.jpg|x200px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0d5d85d4-0bab-400f-ad0b-7f00c46961bc.png|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dd32dc83e0c10906fdad9d35663a0702-400x267.jpg|x200px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:P520 368333.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images (1).jpg|x200px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gemini Generated Image yea164yea164yea1.png|x200px]]
 
|}
 
|}
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
[[Файл:Словарь укр языка Гринченко by Russianname.jpg|310x210px|обрамити|Словарь української мови]]
+
'''Дивіться також синоніми та антоніми, що стосуються поведінки:'''
 
+
* ''Пустувати'' - загальновживаний синонім.
 +
* ''Маніжитися'' - вередувати, виказувати надмірну делікатність або кокетство.
 +
* ''Дзиґлятися'' - (діалектне) крутитися, вести себе непосидюче.
 +
* ''Прясти'' - як символ працьовитості та протилежність «гірштикання» у фольклорному контексті.
 +
* ''Павло Чубинський'' - етнограф, який зберіг це слово для нащадків.
 
== Медіа ==
 
== Медіа ==
:::::::::::::::::::::{{#ev:youtube|watch?v=pCP8IVZ6JEY}}
+
:::::::::::::::::::::{{#ev:youtube|watch?v=XC4floE4cH8}}
  
 
== Джерела та література ==
 
== Джерела та література ==
 
=== Використана література:===
 
=== Використана література:===
*  
+
* Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.Том 1, ст. 286.
 
=== Використані інтернет джерела: ===
 
=== Використані інтернет джерела: ===
*  
+
* https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_(1937)/%D0%B3%D1%96%D1%80%D1%88%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F
 +
* https://hrinchenko.com/dictionary/word/9321-girstikatisia
 +
* https://grinchenko.org.ua/index/list/gh/9
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет педагогічної освіти]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет педагогічної освіти]]
 
[[Категорія:Слова 2026 року]]
 
[[Категорія:Слова 2026 року]]

Поточна версія на 12:33, 5 квітня 2026

Гірштикатися, -каюся, -єшся, гл. Баловаться. Пішли на вечерниці: дідова ж (дочка) пряде, а бабина гірштикається. Чуб. ІІ. 67.

Історія слова

Гірштикатися

Це рідкісне та колоритне дієслово, зафіксоване Павлом Чубинським у другому томі його етнографічних праць. Воно відкриває цікавий пласт народної психології, де праця протиставляється розвагам.

Гірштикатися - означає балуватися, пустувати, вести себе легковажно або маніжитися (вередувати).

У цитаті з казки про дідову та бабину дочку: «Пішли на вечерниці: дідова ж (дочка) пряде, а бабина гірштикається».

Тут слово підкреслює неробство та кокетство бабиної дочки. Поки одна дівчина виконує суспільно корисну роботу (пряде), інша займається дурницями, намагаючись привернути до себе увагу без праці.

Походження та значення цього слова:

  • Етимологія (походження): має звуконаслідувальне або діалектне походження. Основа гірштик- пов’язана з передачею метушливих, безладних рухів або несерйозної поведінки. Суфікс -атися вказує на зворотну дію.
  • Діалектне забарвлення: Це слово зустрічається переважно в центральних та лівобережних говорах України (за записами Чубинського).
  • Зв'язок із «гіршим»: Існує народно-етимологічна версія, що слово пов'язане з коренем гірш- (порівняльний ступінь від поганий). Гірштикатися — це поводитися «гірше», ніж належить вихованій людині, тобто виходити за межі норми.
  • Звуконаслідувальна природа: Суфікс -ка- та корінь можуть вказувати на переривчасті, дрібні дії (як у словах гигикати, порпатися). Це передає метушливість і несерйозність поведінки.
  • Історія слова: зафіксоване в народному мовленні та фольклорних джерелах. Уживалося для позначення поведінки дітей або молоді, що поводяться несерйозно, граються або пустують.

Сучасний словник

Гірштикатися - це поводитися легковажно, балуватися, пустувати.

Контекст: Найчастіше вживається щодо дівчат або дітей, які замість серйозної роботи займаються розвагами чи кокетством. Маніжитися, вередувати, привертати до себе зайву увагу несерйозною поведінкою.

Приклад у сучасному контексті: «Годі вже тобі гірштикатися перед дзеркалом, пора за навчання братися!»

Ілюстрації

0d5d85d4-0bab-400f-ad0b-7f00c46961bc.png P520 368333.jpg Gemini Generated Image yea164yea164yea1.png

Див. також

Дивіться також синоніми та антоніми, що стосуються поведінки:

  • Пустувати - загальновживаний синонім.
  • Маніжитися - вередувати, виказувати надмірну делікатність або кокетство.
  • Дзиґлятися - (діалектне) крутитися, вести себе непосидюче.
  • Прясти - як символ працьовитості та протилежність «гірштикання» у фольклорному контексті.
  • Павло Чубинський - етнограф, який зберіг це слово для нащадків.

Медіа

Джерела та література

Використана література:

  • Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.Том 1, ст. 286.

Використані інтернет джерела: