Відмінності між версіями «Гір’я»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
== Історія слова == | == Історія слова == | ||
| − | [[Файл: | + | [[Файл:Taleghan-lake.jpg|330x260px|обрамити|Гір’я]] |
| + | '''Гір’я -''' це збірний іменник, що означає «гори» як цілісність, сукупність гір або гірську місцевість. | ||
| + | '''У цитаті Павло Чубинський зафіксував народне прислів’я або пісню:''' «Хоч ти зійдеш і гір’я і поділля, то таки не знайдеш над моє подвір’я». | ||
| + | |||
| + | Тут гір’я протиставляється поділлю (низовині, долині). Це створює поетичний образ усього світу: височин і низин. | ||
'''Походження та значення цього слова:''' | '''Походження та значення цього слова:''' | ||
| − | * ''Етимологія (походження): | + | * ''Етимологія (походження): походить від іменника «гора» з використанням збірного суфікса -’я, що утворює назви сукупності предметів (пор.: листя, гілля, каміння). Отже, гір’я означає сукупність гір. |
| + | * ''Збірна форма:'' В українській мові закінчення -я ''(з подовженням приголосного або без, залежно від діалекту)'' часто перетворює групу об’єктів на одне ціле: | ||
| + | Корінь → коріння | ||
| + | |||
| + | Камінь → каміння | ||
| + | |||
| + | Гора → гір’я | ||
| + | |||
| + | * ''Фонетика:'' Апостроф у слові «гір’я» вказує на роздільну вимову [р] та [йа], що характерно для багатьох українських говорів. | ||
| + | * ''Історія слова:'' уживалося в народному мовленні та фольклорі як узагальнена назва гірської місцевості. Зафіксоване у працях П. Чубинського. | ||
== Сучасний словник == | == Сучасний словник == | ||
| + | У сучасних тлумачних словниках (зокрема у СУМ-11 або СУМ-20) слово «гір’я» зазвичай відсутнє як самостійна загальновживана одиниця. Воно перейшло до розряду архаїзмів або діалектизмів. | ||
| + | Гір'я - це діалектне або застаріле слово. У сучасній українській мові переважно використовуються відповідники: гори, гірська місцевість, гірський край. | ||
| + | |||
| + | '''ГІР’Я, -я, сер., збірн., розм., рідко.''' | ||
| + | Сукупність гір; гірська місцевість. | ||
| + | * ''Контекст:'' Використовується переважно у фольклорі, народній поезії або художній літературі для створення піднесеного, урочистого образу ландшафту. | ||
| + | * ''Антонімічна пара:'' Часто вживається поруч із словом «поділля» (низовина) для позначення всього простору, неосяжності земель. | ||
| + | |||
| + | '''Приклад із сучасної літератури:''' | ||
| + | |||
| + | ''«Його думка линула над гір’ям і поділлям, шукаючи спокою в рідних краях».'' | ||
== Ілюстрації == | == Ілюстрації == | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Міжгір'я.jpg|x200px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images (7)|x200px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Simienské hory.jpg|x200px]] |
|} | |} | ||
== Див. також == | == Див. також == | ||
| − | + | '''Для повноти картини у словниковій статті варто дати посилання на схожі за моделлю творення або за значенням слова:''' | |
| + | |||
| + | * ''Поділля'' - у значенні низовини, долин (саме як антонім у наведеній цитаті). | ||
| + | * ''Верховина'' - назва піднесеної, гірської місцевості. | ||
| + | * ''Бескиди'' - поетична та діалектна назва гірських хребтів. | ||
| + | * ''Збірні іменники'' - категорія слів, що позначають сукупність предметів як одне ціле. | ||
| + | * ''Павло Чубинський'' - етнограф, з чиєї праці (V том «Трудів») взято цей приклад. | ||
== Медіа == | == Медіа == | ||
| − | :::::::::::::::::::::{{#ev:youtube|watch?v= | + | :::::::::::::::::::::{{#ev:youtube|watch?v=JJiZZlGUo0o}} |
== Джерела та література == | == Джерела та література == | ||
=== Використана література:=== | === Використана література:=== | ||
| − | * | + | * Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. - К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.Том 2, ст. 436. |
| + | * підруч. для 4 кл. закл. загал. серед. освіти (у 2-х ч.) : Ч. 2 / Н. М. Бібік, Г. П. Бондарчук. — Харків : Вид-во «Ранок», 2021. — 136 с. : іл. | ||
=== Використані інтернет джерела: === | === Використані інтернет джерела: === | ||
| − | * | + | * http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B3%D1%96%D1%80%27%D1%8F |
| + | * https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_(1927)/%D0%B3%D1%96%D1%80%27%D1%8F | ||
| + | * https://www.miyklas.com.ua/p/ya-doslidzhuyu-svit/4-klas/priroda-423209/formi-zemnoyi-poverkhni-v-ukrayini-442032/re-0798d823-f6bd-45b2-b977-443cd5c92fdc | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет педагогічної освіти]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет педагогічної освіти]] | ||
[[Категорія:Слова 2026 року]] | [[Категорія:Слова 2026 року]] | ||
Версія за 12:01, 5 квітня 2026
Гір’я, -р’я, с. Соб. Горы. Хоц ти зійдеш і гір’я і поділля, то таки не знайдеш над мов подвір’я. Чуб. V. 191.
Зміст
Історія слова
Гір’я
Гір’я - це збірний іменник, що означає «гори» як цілісність, сукупність гір або гірську місцевість.
У цитаті Павло Чубинський зафіксував народне прислів’я або пісню: «Хоч ти зійдеш і гір’я і поділля, то таки не знайдеш над моє подвір’я».
Тут гір’я протиставляється поділлю (низовині, долині). Це створює поетичний образ усього світу: височин і низин.
Походження та значення цього слова:
- Етимологія (походження): походить від іменника «гора» з використанням збірного суфікса -’я, що утворює назви сукупності предметів (пор.: листя, гілля, каміння). Отже, гір’я означає сукупність гір.
- Збірна форма: В українській мові закінчення -я (з подовженням приголосного або без, залежно від діалекту) часто перетворює групу об’єктів на одне ціле:
Корінь → коріння
Камінь → каміння
Гора → гір’я
- Фонетика: Апостроф у слові «гір’я» вказує на роздільну вимову [р] та [йа], що характерно для багатьох українських говорів.
- Історія слова: уживалося в народному мовленні та фольклорі як узагальнена назва гірської місцевості. Зафіксоване у працях П. Чубинського.
Сучасний словник
У сучасних тлумачних словниках (зокрема у СУМ-11 або СУМ-20) слово «гір’я» зазвичай відсутнє як самостійна загальновживана одиниця. Воно перейшло до розряду архаїзмів або діалектизмів.
Гір'я - це діалектне або застаріле слово. У сучасній українській мові переважно використовуються відповідники: гори, гірська місцевість, гірський край.
ГІР’Я, -я, сер., збірн., розм., рідко. Сукупність гір; гірська місцевість.
- Контекст: Використовується переважно у фольклорі, народній поезії або художній літературі для створення піднесеного, урочистого образу ландшафту.
- Антонімічна пара: Часто вживається поруч із словом «поділля» (низовина) для позначення всього простору, неосяжності земель.
Приклад із сучасної літератури:
«Його думка линула над гір’ям і поділлям, шукаючи спокою в рідних краях».
Ілюстрації
|
x200px | 
|
Див. також
Для повноти картини у словниковій статті варто дати посилання на схожі за моделлю творення або за значенням слова:
- Поділля - у значенні низовини, долин (саме як антонім у наведеній цитаті).
- Верховина - назва піднесеної, гірської місцевості.
- Бескиди - поетична та діалектна назва гірських хребтів.
- Збірні іменники - категорія слів, що позначають сукупність предметів як одне ціле.
- Павло Чубинський - етнограф, з чиєї праці (V том «Трудів») взято цей приклад.
Медіа
Джерела та література
Використана література:
- Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. - К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.Том 2, ст. 436.
- підруч. для 4 кл. закл. загал. серед. освіти (у 2-х ч.) : Ч. 2 / Н. М. Бібік, Г. П. Бондарчук. — Харків : Вид-во «Ранок», 2021. — 136 с. : іл.
Використані інтернет джерела:
- http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B3%D1%96%D1%80%27%D1%8F
- https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_(1927)/%D0%B3%D1%96%D1%80%27%D1%8F
- https://www.miyklas.com.ua/p/ya-doslidzhuyu-svit/4-klas/priroda-423209/formi-zemnoyi-poverkhni-v-ukrayini-442032/re-0798d823-f6bd-45b2-b977-443cd5c92fdc
