Відмінності між версіями «Лобанець»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 2: Рядок 2:
  
 
== Історія слова ==
 
== Історія слова ==
[[Файл:191150.jpeg|330x260px|обрамити|Горда, пихата, зарозуміла та зверхня людина]]
+
[[Файл:Завантаження (2).jpg|330x260px|обрамити|Червінець]]
 +
'''Лобанець''' - це народна назва іноземної золотої монети, найчастіше голландського дуката, який масово циркулював на теренах України у XVIII та XIX століттях.
  
 +
'''Слово лобанець''' пов’язане зі словом «лобань» / «лобан», що в народному мовленні могло означати певний тип монети або мати переносне значення, пов’язане з формою чи зображенням ''(наприклад, профіль - «лоб»)''. Також існує припущення про запозичення через посередництво інших мов (можливо, польської чи тюркських), однак точна етимологія потребує додаткового уточнення.
  
 
'''Походження та значення цього слова:'''
 
'''Походження та значення цього слова:'''
* ''Етимологія (походження):
+
* ''Етимологія (походження): слово «лобанець» має прозору внутрішню форму, але його етимологія тісно пов'язана не лише з анатомією, а й з історією карбування та народним сприйняттям іноземних грошей.
 +
Етимологія слова також підкріплюється тим, що ці монети офіційно називалися «голландськими червонцями». Проте в українських селах назва «червонець» ''(від «червоне золото»)'' була загальною для всього золота, а «лобанець» - специфічним терміном саме для дукатів із фігурою воїна.
 +
 
 +
* ''Історія слова'': фіксується в народному мовленні та діалектах ''(зокрема: Зміївський повіт)''. Уживалося для позначення чужоземних золотих монет, що були в обігу на українських землях.
  
 
== Сучасний словник ==
 
== Сучасний словник ==
 +
'''Слово лобанець''' застаріле та діалектне слово. У сучасній українській мові не вживається. Натомість використовуються загальні назви: золота монета, дукат, червінець (залежно від історичного контексту).
 +
 +
'''Цитата в словнику''' ''(«То не червінці, а лобанці»)'' вказує на розмежування між звичайними золотими ''(червінцями)'' та специфічними іноземними дукатами. В українському фольклорі та класичній літературі ''(наприклад, у Котляревського чи Квітки-Основ'яненка)'' лобанці часто згадуються як символ великого багатства або «справжнього» золота.
  
 
== Ілюстрації ==
 
== Ілюстрації ==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos 241702108-stock-photo-cute-proud-little-girl-in.jpg|x200px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0202e650f3a94738db49f8c70ff49e2a.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dd32dc83e0c10906fdad9d35663a0702-400x267.jpg|x200px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ae2ae42cb3c4e1c58ba7967a90ffbf62.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images (1).jpg|x200px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ea0b0569ef23acc85e1dfbd332673551.jpg|x200px]]
 
|}
 
|}
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
[[Файл:Словарь укр языка Гринченко by Russianname.jpg|310x210px|обрамити|Словарь української мови]]
+
'''''Назва походить від зовнішнього вигляду монети:'''''
 +
 
 +
* На аверсі дуката було зображено воїна на повний зріст;
 +
* У народі вважали, що на монеті добре видно «лоба» постаті, або ж назва виникла через те, що зображення воїна «лобом» ''(лицевою стороною)'' дивилося на власника;
 +
* Існує також версія, що лобанцями називали монети через їхню високу якість золота - вони були «чоластими» ''(головними)'' серед інших грошей;
  
 +
'''Цікавий факт:''' Голландський дукат був настільки популярним і стабільним, що Російська імперія протягом тривалого часу таємно карбувала його точні копії на Петербурзькому монетному дворі ''(так звана «відома монета»)'', поки Нідерланди не висунули офіційний протест у 1860-х роках.
 
== Медіа ==
 
== Медіа ==
:::::::::::::::::::::{{#ev:youtube|watch?v=pCP8IVZ6JEY}}
+
:::::::::::::::::::::{{#ev:youtube|watch?v=1uCWxyd2NYo}}
  
 
== Джерела та література ==
 
== Джерела та література ==
 
=== Використана література:===
 
=== Використана література:===
*  
+
* Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. - К., 1907—1909. - Т. 2. - С. 373.
 
=== Використані інтернет джерела: ===
 
=== Використані інтернет джерела: ===
*  
+
* https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96
 +
* https://www.google.com/search?q=%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96&sourceid=chrome&ie=UTF-8
 +
* https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет педагогічної освіти]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет педагогічної освіти]]
 
[[Категорія:Слова 2026 року]]
 
[[Категорія:Слова 2026 року]]

Поточна версія на 11:25, 5 квітня 2026

Лобанець, -нця, м. Иностранная золотая монета. То не червінці, а лобанці. Зміев. у.

Історія слова

Червінець

Лобанець - це народна назва іноземної золотої монети, найчастіше голландського дуката, який масово циркулював на теренах України у XVIII та XIX століттях.

Слово лобанець пов’язане зі словом «лобань» / «лобан», що в народному мовленні могло означати певний тип монети або мати переносне значення, пов’язане з формою чи зображенням (наприклад, профіль - «лоб»). Також існує припущення про запозичення через посередництво інших мов (можливо, польської чи тюркських), однак точна етимологія потребує додаткового уточнення.

Походження та значення цього слова:

  • Етимологія (походження): слово «лобанець» має прозору внутрішню форму, але його етимологія тісно пов'язана не лише з анатомією, а й з історією карбування та народним сприйняттям іноземних грошей.

Етимологія слова також підкріплюється тим, що ці монети офіційно називалися «голландськими червонцями». Проте в українських селах назва «червонець» (від «червоне золото») була загальною для всього золота, а «лобанець» - специфічним терміном саме для дукатів із фігурою воїна.

  • Історія слова: фіксується в народному мовленні та діалектах (зокрема: Зміївський повіт). Уживалося для позначення чужоземних золотих монет, що були в обігу на українських землях.

Сучасний словник

Слово лобанець застаріле та діалектне слово. У сучасній українській мові не вживається. Натомість використовуються загальні назви: золота монета, дукат, червінець (залежно від історичного контексту).

Цитата в словнику («То не червінці, а лобанці») вказує на розмежування між звичайними золотими (червінцями) та специфічними іноземними дукатами. В українському фольклорі та класичній літературі (наприклад, у Котляревського чи Квітки-Основ'яненка) лобанці часто згадуються як символ великого багатства або «справжнього» золота.

Ілюстрації

0202e650f3a94738db49f8c70ff49e2a.jpg Ae2ae42cb3c4e1c58ba7967a90ffbf62.jpg Ea0b0569ef23acc85e1dfbd332673551.jpg

Див. також

Назва походить від зовнішнього вигляду монети:

  • На аверсі дуката було зображено воїна на повний зріст;
  • У народі вважали, що на монеті добре видно «лоба» постаті, або ж назва виникла через те, що зображення воїна «лобом» (лицевою стороною) дивилося на власника;
  • Існує також версія, що лобанцями називали монети через їхню високу якість золота - вони були «чоластими» (головними) серед інших грошей;

Цікавий факт: Голландський дукат був настільки популярним і стабільним, що Російська імперія протягом тривалого часу таємно карбувала його точні копії на Петербурзькому монетному дворі (так звана «відома монета»), поки Нідерланди не висунули офіційний протест у 1860-х роках.

Медіа

Джерела та література

Використана література:

  • Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. - К., 1907—1909. - Т. 2. - С. 373.

Використані інтернет джерела: