Відмінності між версіями «Лобанець»
(Створена сторінка: '''Лобанець, -нця, '''''м. ''Иностранная золотая монета. ''То не червінці, а лобанці. ''Зміев. у. [[...) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Лобанець, -нця, '''''м. ''Иностранная золотая монета. ''То не червінці, а лобанці. ''Зміев. у. | '''Лобанець, -нця, '''''м. ''Иностранная золотая монета. ''То не червінці, а лобанці. ''Зміев. у. | ||
| − | [[Категорія: | + | |
| + | == Історія слова == | ||
| + | [[Файл:Завантаження (2).jpg|330x260px|обрамити|Червінець]] | ||
| + | '''Лобанець''' - це народна назва іноземної золотої монети, найчастіше голландського дуката, який масово циркулював на теренах України у XVIII та XIX століттях. | ||
| + | |||
| + | '''Слово лобанець''' пов’язане зі словом «лобань» / «лобан», що в народному мовленні могло означати певний тип монети або мати переносне значення, пов’язане з формою чи зображенням ''(наприклад, профіль - «лоб»)''. Також існує припущення про запозичення через посередництво інших мов (можливо, польської чи тюркських), однак точна етимологія потребує додаткового уточнення. | ||
| + | |||
| + | '''Походження та значення цього слова:''' | ||
| + | * ''Етимологія (походження): слово «лобанець» має прозору внутрішню форму, але його етимологія тісно пов'язана не лише з анатомією, а й з історією карбування та народним сприйняттям іноземних грошей. | ||
| + | Етимологія слова також підкріплюється тим, що ці монети офіційно називалися «голландськими червонцями». Проте в українських селах назва «червонець» ''(від «червоне золото»)'' була загальною для всього золота, а «лобанець» - специфічним терміном саме для дукатів із фігурою воїна. | ||
| + | |||
| + | * ''Історія слова'': фіксується в народному мовленні та діалектах ''(зокрема: Зміївський повіт)''. Уживалося для позначення чужоземних золотих монет, що були в обігу на українських землях. | ||
| + | |||
| + | == Сучасний словник == | ||
| + | '''Слово лобанець''' застаріле та діалектне слово. У сучасній українській мові не вживається. Натомість використовуються загальні назви: золота монета, дукат, червінець (залежно від історичного контексту). | ||
| + | |||
| + | '''Цитата в словнику''' ''(«То не червінці, а лобанці»)'' вказує на розмежування між звичайними золотими ''(червінцями)'' та специфічними іноземними дукатами. В українському фольклорі та класичній літературі ''(наприклад, у Котляревського чи Квітки-Основ'яненка)'' лобанці часто згадуються як символ великого багатства або «справжнього» золота. | ||
| + | |||
| + | == Ілюстрації == | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0202e650f3a94738db49f8c70ff49e2a.jpg|x200px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ae2ae42cb3c4e1c58ba7967a90ffbf62.jpg|x200px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ea0b0569ef23acc85e1dfbd332673551.jpg|x200px]] | ||
| + | |} | ||
| + | == Див. також == | ||
| + | '''''Назва походить від зовнішнього вигляду монети:''''' | ||
| + | |||
| + | * На аверсі дуката було зображено воїна на повний зріст; | ||
| + | * У народі вважали, що на монеті добре видно «лоба» постаті, або ж назва виникла через те, що зображення воїна «лобом» ''(лицевою стороною)'' дивилося на власника; | ||
| + | * Існує також версія, що лобанцями називали монети через їхню високу якість золота - вони були «чоластими» ''(головними)'' серед інших грошей; | ||
| + | |||
| + | '''Цікавий факт:''' Голландський дукат був настільки популярним і стабільним, що Російська імперія протягом тривалого часу таємно карбувала його точні копії на Петербурзькому монетному дворі ''(так звана «відома монета»)'', поки Нідерланди не висунули офіційний протест у 1860-х роках. | ||
| + | == Медіа == | ||
| + | :::::::::::::::::::::{{#ev:youtube|watch?v=1uCWxyd2NYo}} | ||
| + | |||
| + | == Джерела та література == | ||
| + | === Використана література:=== | ||
| + | * Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. - К., 1907—1909. - Т. 2. - С. 373. | ||
| + | === Використані інтернет джерела: === | ||
| + | * https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96 | ||
| + | * https://www.google.com/search?q=%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96&sourceid=chrome&ie=UTF-8 | ||
| + | * https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96 | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет педагогічної освіти]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2026 року]] | ||
Поточна версія на 11:25, 5 квітня 2026
Лобанець, -нця, м. Иностранная золотая монета. То не червінці, а лобанці. Зміев. у.
Зміст
Історія слова
.jpg)
Лобанець - це народна назва іноземної золотої монети, найчастіше голландського дуката, який масово циркулював на теренах України у XVIII та XIX століттях.
Слово лобанець пов’язане зі словом «лобань» / «лобан», що в народному мовленні могло означати певний тип монети або мати переносне значення, пов’язане з формою чи зображенням (наприклад, профіль - «лоб»). Також існує припущення про запозичення через посередництво інших мов (можливо, польської чи тюркських), однак точна етимологія потребує додаткового уточнення.
Походження та значення цього слова:
- Етимологія (походження): слово «лобанець» має прозору внутрішню форму, але його етимологія тісно пов'язана не лише з анатомією, а й з історією карбування та народним сприйняттям іноземних грошей.
Етимологія слова також підкріплюється тим, що ці монети офіційно називалися «голландськими червонцями». Проте в українських селах назва «червонець» (від «червоне золото») була загальною для всього золота, а «лобанець» - специфічним терміном саме для дукатів із фігурою воїна.
- Історія слова: фіксується в народному мовленні та діалектах (зокрема: Зміївський повіт). Уживалося для позначення чужоземних золотих монет, що були в обігу на українських землях.
Сучасний словник
Слово лобанець застаріле та діалектне слово. У сучасній українській мові не вживається. Натомість використовуються загальні назви: золота монета, дукат, червінець (залежно від історичного контексту).
Цитата в словнику («То не червінці, а лобанці») вказує на розмежування між звичайними золотими (червінцями) та специфічними іноземними дукатами. В українському фольклорі та класичній літературі (наприклад, у Котляревського чи Квітки-Основ'яненка) лобанці часто згадуються як символ великого багатства або «справжнього» золота.
Ілюстрації
|
|
|
Див. також
Назва походить від зовнішнього вигляду монети:
- На аверсі дуката було зображено воїна на повний зріст;
- У народі вважали, що на монеті добре видно «лоба» постаті, або ж назва виникла через те, що зображення воїна «лобом» (лицевою стороною) дивилося на власника;
- Існує також версія, що лобанцями називали монети через їхню високу якість золота - вони були «чоластими» (головними) серед інших грошей;
Цікавий факт: Голландський дукат був настільки популярним і стабільним, що Російська імперія протягом тривалого часу таємно карбувала його точні копії на Петербурзькому монетному дворі (так звана «відома монета»), поки Нідерланди не висунули офіційний протест у 1860-х роках.
Медіа
Джерела та література
Використана література:
- Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. - К., 1907—1909. - Т. 2. - С. 373.
Використані інтернет джерела:
- https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96
- https://www.google.com/search?q=%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96&sourceid=chrome&ie=UTF-8
- https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96
