Відмінності між версіями «Пріти»
(Створена сторінка: '''Пріти, -прію, -єш, '''''гл. ''1) Прѣть. ''Каша пріла, не допріла. ''Мил. 72. ''Вітер не віє, сонечко н...) |
|||
| (не показано 6 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Пріти, -прію, -єш, '''''гл. ''1) Прѣть. ''Каша пріла, не допріла. ''Мил. 72. ''Вітер не віє, сонечко не гріє, тільки сира земля пріє. ''Мил. 200. 2) Жарить, печь (о солнцѣ). ''Ховаєся маржина.... перед сонцем, що в полудне дуже пріє. ''Шух. І. 185. 3) Гнить, истлѣвать. Шух. І. 74. Грин. III. 597. ''Будеш же ти, тіло, в сирій землі пріти, а ти будеш, душе, у огні горіти. ''Чуб. І. 151. ''Чи пристаєш, Бондарівно, з нашим паном жити, чи пристаєш, Бондарівно, в сирій землі пріти? ''Грин. III. 614. | '''Пріти, -прію, -єш, '''''гл. ''1) Прѣть. ''Каша пріла, не допріла. ''Мил. 72. ''Вітер не віє, сонечко не гріє, тільки сира земля пріє. ''Мил. 200. 2) Жарить, печь (о солнцѣ). ''Ховаєся маржина.... перед сонцем, що в полудне дуже пріє. ''Шух. І. 185. 3) Гнить, истлѣвать. Шух. І. 74. Грин. III. 597. ''Будеш же ти, тіло, в сирій землі пріти, а ти будеш, душе, у огні горіти. ''Чуб. І. 151. ''Чи пристаєш, Бондарівно, з нашим паном жити, чи пристаєш, Бондарівно, в сирій землі пріти? ''Грин. III. 614. | ||
[[Категорія:Пр]] | [[Категорія:Пр]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | =='''Сучасні словники'''== | ||
| + | '''ПРІТИ''', прію, прієш, недок. 1. Тліти або гнити під дією вологи й тепла. Під третьою горою вільшина пріє (Черемш., Тв., 1960, 124); Хата в нього на стінах низька, з підсліпуватими вікнами, з високим, як дзвіниця, дахом, покрита соломою, що вже пріла, перегнила і поросла мохом (Чорн., Визвол. земля, 1950, 12); Четверо чоловіків переступали через .. патьоки, скаржились на осінь : бо заливає водою нагати, бо гниє в полі незаскиртована солома, бо пріє на корені кукурудза (Мушк., Серце.., 1962, 116). | ||
| + | |||
| + | 2. розм. Вкриватися потом від задухи, втоми, перенапруження і т. ін. Веселість все розпалялась. Робилось душно, люди пріли у кептарях, дихали випаром поту (Коцюб., II, 1955, 354); В кухні сиділи селяни, зворушені самим святочним ожиданням [чеканням]. Пріли з нетерпливості (Коб., II, 1956, 119); // перен. Напружено працювати. Бувало вечорами, коли хлопець при каганці пріє над складами .., - батько аж зведе голову від роботи й гляне гордовито на жінку (Головко, II, 1957, 212); - Дивлюся, а серед них Мартин, синок нашого сільського дуки, я в нього з самого дитинства у наймах прів (Збан., Сеспель, 1961, 229). | ||
| + | |||
| + | 3. Готуватися на пару, на малому вогні (про їжу); мліти. Він [обід] готовий ще відвчора. Прів .. в печі (Фр., X, 1954, 248); Булькоче, пріє каша в казані (Мал., Звенигора, 1959, 283). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Prity01042026.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Prity01042026(2).jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Prity01042026(3).jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Prity01042026(4).jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | {{#ev:youtube|wLdz4qloYYI}}. | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Слова 2026 року]] | ||
Поточна версія на 16:03, 1 квітня 2026
Пріти, -прію, -єш, гл. 1) Прѣть. Каша пріла, не допріла. Мил. 72. Вітер не віє, сонечко не гріє, тільки сира земля пріє. Мил. 200. 2) Жарить, печь (о солнцѣ). Ховаєся маржина.... перед сонцем, що в полудне дуже пріє. Шух. І. 185. 3) Гнить, истлѣвать. Шух. І. 74. Грин. III. 597. Будеш же ти, тіло, в сирій землі пріти, а ти будеш, душе, у огні горіти. Чуб. І. 151. Чи пристаєш, Бондарівно, з нашим паном жити, чи пристаєш, Бондарівно, в сирій землі пріти? Грин. III. 614.
Зміст
Сучасні словники
ПРІТИ, прію, прієш, недок. 1. Тліти або гнити під дією вологи й тепла. Під третьою горою вільшина пріє (Черемш., Тв., 1960, 124); Хата в нього на стінах низька, з підсліпуватими вікнами, з високим, як дзвіниця, дахом, покрита соломою, що вже пріла, перегнила і поросла мохом (Чорн., Визвол. земля, 1950, 12); Четверо чоловіків переступали через .. патьоки, скаржились на осінь : бо заливає водою нагати, бо гниє в полі незаскиртована солома, бо пріє на корені кукурудза (Мушк., Серце.., 1962, 116).
2. розм. Вкриватися потом від задухи, втоми, перенапруження і т. ін. Веселість все розпалялась. Робилось душно, люди пріли у кептарях, дихали випаром поту (Коцюб., II, 1955, 354); В кухні сиділи селяни, зворушені самим святочним ожиданням [чеканням]. Пріли з нетерпливості (Коб., II, 1956, 119); // перен. Напружено працювати. Бувало вечорами, коли хлопець при каганці пріє над складами .., - батько аж зведе голову від роботи й гляне гордовито на жінку (Головко, II, 1957, 212); - Дивлюся, а серед них Мартин, синок нашого сільського дуки, я в нього з самого дитинства у наймах прів (Збан., Сеспель, 1961, 229).
3. Готуватися на пару, на малому вогні (про їжу); мліти. Він [обід] готовий ще відвчора. Прів .. в печі (Фр., X, 1954, 248); Булькоче, пріє каша в казані (Мал., Звенигора, 1959, 283).
Ілюстрації
|
.jpg)
|
.jpg)
|
.jpg)
|
