Відмінності між версіями «Пращур»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(не показані 12 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 9: Рядок 9:
 
ПРА́ЩУР, а, чол. Далекий предок, родоначальник. Миготить радісна, невиразна, пиховита думка: «Між моїм родом — батьками, дідами, самими далекими пращурами — я перший іду до культури, до світла» (Степан Васильченко, IV, 1960, 14); І от він [Павло] стоїть на цій многостраждальній землі, густо политій кров'ю ще його пращурів, чубатих запорожців (Василь Кучер, Голод, 1961, 432); Нерідко трапляється, що дитина якоюсь ознакою схожа не на одного із батьків, а на когось із родичів — дядька, бабусю чи на ще віддаленішого пращура (Наука і життя, 3, 1967, 34);  
 
ПРА́ЩУР, а, чол. Далекий предок, родоначальник. Миготить радісна, невиразна, пиховита думка: «Між моїм родом — батьками, дідами, самими далекими пращурами — я перший іду до культури, до світла» (Степан Васильченко, IV, 1960, 14); І от він [Павло] стоїть на цій многостраждальній землі, густо политій кров'ю ще його пращурів, чубатих запорожців (Василь Кучер, Голод, 1961, 432); Нерідко трапляється, що дитина якоюсь ознакою схожа не на одного із батьків, а на когось із родичів — дядька, бабусю чи на ще віддаленішого пращура (Наука і життя, 3, 1967, 34);  
 
//  перен. Давній попередник чого-небудь. Міф, легенда, притча — пращури й предтечі сучасного роману, повісті, новели (Літературна Україна, 12.XI 1968, 3).
 
//  перен. Давній попередник чого-небудь. Міф, легенда, притча — пращури й предтечі сучасного роману, повісті, новели (Літературна Україна, 12.XI 1968, 3).
−
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 524.
+
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 524
−
• 3 Іноземні словники
+
 
−
3.1 [[Толковый словарь В. Даля]]
+
−
http://slovardalja.net/word.php?wordid=32315
+
−
ПРАЩУР
+
−
ПРАЩУР, см. пра.
+
−
ПРА
+
−
ПРА, предлог слитный, бол. ссущ., означающий родство или связь в дальнем восходящем или нисходящем порядке, предков или потомков, а иногда простое предшествованье чему по времени, или исконный, начальный, и пр.. Праотцы наши; правнуки нынешнего поколенья; празаконник Моисей; праобычай славян. Вероятно, пра в сродстве с предки, пред, а в немногих сл. заменяет про (празелень, прасол), или по зап. говору на а; в разн. славянских наречьях предлоги пра, пре, при, Про, заменяются один другим; см. Шимкевич. | Пра, право, см. правда. Прабаба, прабабка, прабабушка, мать деда или бабки; прадед, прадедушка, отец деда или бабки; | мн. прадеды, прабабки, предки. Прадеды наши так живали, и нам так жить наказали. Прабабки наши не светом, а семьей да домом жили. Прабабкин, -бушкин, прадедов, прадедушкин, им лично прнадлежщ. Прабабний, прабабничий, прадедный, прадедовский, прадедовный, к ним относящ. Прабабная клятва, грехопадение. Прадедовские обычаи. Прабабина, падедина ж. собират. наследье, имущество, доставшееся от прародителей. А вашему великому княженью с нашею прадединою, и деданою, и отчиною суд по старине. Прадедовщина ж. собират. быт и все вообще, что относится до прадедов или предков, предковщина. Павнук, правнучек м. правнука, правнучка ж. сын либо дочь внука, либо внучки. Правну(ч)ков, ему, правну(ч)кин, ей прнадлежщ. Правнучий, прнадлежщ. правнучатам, детям внука или внуки; к ним относящ. Прародители, то есть: праотец, прародитель м. и праматерь, прародительница ж. первая, по родословной известная, чета, от коей вышел род, поколенье, дом, колено. | Адам и Ева, как общие прародители рода человеческого. Прародители русских славяне. Праматерь уральских казаков, бабушка Гугнаха, по преданию, первая женщина, допущенная в казачий быт. Неделя праотцев, воскресенье перед Рождеством Христовым. Праотцев, праматерин, прародителев, прародительницын, лично им прнадлежщ; праотеческий, праотцовский, праотчий, праотний, праматерний, праматеринский; прародительский, к ним относящ. Праотчее падение. Праотчее достояние. Праотеческое гостеприимство. Прародительское завещанье, или церк. прародительное. Прападалица, рожь падалица, самосейка, самотечка, давшая еще второй урожай, на другой год. Прапрадед м. прапрабабка ж. прапрадателт отец и мать прадеда и прабабки. Прапрадедов, прапраабкин, им лично прнадлежш. Прапрадедовский, относящ. к ним. Пращур м. пращурка ж. пращуры, вообще родители прапрадеда или прапрабабки. Пращуров, пращуркин, им прнадлежщ.; пращурский, к ним относящ. | Пращур, ученое названье птицы жарких стран Eрimachus, близкой к удоду. Прапращур, -рка, прапращуры, родители пращура; говор. иногда и прапрапращур. Праправкук, праправну(ч)ка, сын и дочь правнука или правнуки. Правладелец, -лица, первый, древнейший владелец чего. Пражителп страны, исконные, начальные, коренные. Празаконник, первый законодатель страны. Празаконник Руси, Ярослав. Праобычаи, обычаи праотцев. Праотечество, родина праотцев. Праотечество иудеев утрачено ими. Прамир м. допотопный, первозданный мир, исконный.
+
−
http://www.efremova.info/word/praschur.html#.VHTg-YusVUw
+
−
Ударение: пра́щур
+
−
м.
+
−
1. Далекий предок, родоначальник.
+
−
2. перен. Что-л., что дало начало чему-л.
+
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Рядок 29: Рядок 18:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:praschur260326.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Praschur.010426.jpg|x140px]]
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Praschur.010426(2).jpg|x140px]]
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Praschur.310326.jpg|x140px]]  
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Praschur.010426(3).jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==
−
Файл:Praschur.250326.jpg
+
 
−
{{#ev:youtube|unFTItWjSro}}.
+
{{#ev:youtube|unFTItWjSro}}
 +
 
 +
==Іншими мовами==
  
 
Англійською: ancestor
 
Англійською: ancestor
Рядок 46: Рядок 37:
  
 
Person aus einer früheren Generation der Familie
 
Person aus einer früheren Generation der Familie
 +
 
==Див. також==
 
==Див. також==
  
−
==Джерела та література==
+
Походження слова
  
−
https://pin.it/4s48Uugf0
+
«Пращур» складається з двох частин:
 +
 
 +
  * **«пра-»** — дуже давній префікс, що означає «давній», «первісний», «попередній багатьом поколінням»
 +
  * **«щур»** — старослов’янське слово, яке означало «предок», «рід», «родич»
 +
 
 +
Тобто буквально **«пращур» = дуже давній предок**.
 +
 
 +
 
 +
Значення
 +
 
 +
* Пращур — це **предок далеких поколінь**, не просто дід чи прадід, а хтось із глибини роду.
 +
* Часто вживається у піднесеному або літературному стилі.
 +
 
 +
 
 +
Культурний контекст
 +
 
 +
* У слов’янській культурі пращурів дуже шанували — вірили, що вони:
 +
 
 +
  * захищають рід
 +
  * впливають на долю нащадків
 +
* Існували обряди вшанування предків (наприклад, поминальні дні).
 +
 
 +
 
 +
Цікавий мовний факт
 +
 
 +
* Слово **«щур»** сьогодні означає тварину (пацюка), але раніше мало інше значення — **«предок»**.
 +
* Є версія, що ці значення пов’язані: щур (тварина) живе в норах, «під землею», як і духи предків у давніх уявленнях.
 +
 
 +
 
 +
Вживання у мові
 +
 
 +
* Слово часто зустрічається в:
 +
 
 +
  * поезії
 +
  * історичних текстах
 +
  * патріотичній лексиці
 +
* Наприклад: *«Заповіти пращурів», «слава пращурам»
 +
 
 +
 
 +
==Джерела та література==
  
 
https://dictionary.cambridge.org/uk/dictionary/english/ancestor
 
https://dictionary.cambridge.org/uk/dictionary/english/ancestor
Рядок 61: Рядок 92:
  
 
https://pin.it/5lK7AYG4i
 
https://pin.it/5lK7AYG4i
 +
 +
https://pin.it/5Nu6Rb0bH
 +
 +
https://pin.it/7ssXzFdn5
 +
 +
https://pin.it/1sWQCIrlp
 +
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==

Версія за 09:38, 1 квітня 2026

Пращур, -ра, м. Пращуръ, отецъ прадѣда. МУЕ. III. 171. 1. СЛОВНИК БОРИСА ГРІНЧЕНКА http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/47127-prashhur.html#show_point Пращур, -ра, м. Пращуръ, отецъ прадѣда. МУЕ. III. 171. 2.Інші словники 2.1 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) http://sum.in.ua/s/PRA%CC%81ShhUR ПРА́ЩУР, а, чол. Далекий предок, родоначальник. Миготить радісна, невиразна, пиховита думка: «Між моїм родом — батьками, дідами, самими далекими пращурами — я перший іду до культури, до світла» (Степан Васильченко, IV, 1960, 14); І от він [Павло] стоїть на цій многостраждальній землі, густо политій кров'ю ще його пращурів, чубатих запорожців (Василь Кучер, Голод, 1961, 432); Нерідко трапляється, що дитина якоюсь ознакою схожа не на одного із батьків, а на когось із родичів — дядька, бабусю чи на ще віддаленішого пращура (Наука і життя, 3, 1967, 34); // перен. Давній попередник чого-небудь. Міф, легенда, притча — пращури й предтечі сучасного роману, повісті, новели (Літературна Україна, 12.XI 1968, 3). Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 524


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ПРАЩУР, а, ч. Далекий предок, родоначальник. Миготить радісна, невиразна, пиховита думка: «Між моїм родом - батьками, дідами, самими далекими пращурами - я перший іду до культури, до світла» (Вас., IV, 1960, 14); І от він [Павло] стоїть на цій многостраждальній землі, густо политій кров'ю ще його пращурів, чубатих запорожців (Кучер, Голод, 1961, 432); Нерідко трапляється, що дитина якоюсь ознакою схожа не на одного із батьків, а на когось із родичів - дядька, бабусю чи на ще віддаленішого пращура (Наука.., 3, 1967, 34); // перен. Давній попередник чого-небудь. Міф, легенда, притча - пращури й предтечі сучасного роману, повісті, новели (Літ. Укр., 12.XI 1968, 3).

Ілюстрації

Praschur.010426.jpg Praschur.010426(2).jpg Praschur.310326.jpg Praschur.010426(3).jpg

Медіа

Іншими мовами

Англійською: ancestor

a person related to you who lived a long time ago

Німецькою: Vorfahre

Person aus einer früheren Generation der Familie

Див. також

Походження слова

«Пращур» складається з двох частин: 

 * **«пра-»** — дуже давній префікс, що означає «давній», «первісний», «попередній багатьом поколінням»
 * **«щур»** — старослов’янське слово, яке означало «предок», «рід», «родич»

Тобто буквально **«пращур» = дуже давній предок**.


Значення

  • Пращур — це **предок далеких поколінь**, не просто дід чи прадід, а хтось із глибини роду.
  • Часто вживається у піднесеному або літературному стилі.


Культурний контекст

  • У слов’янській культурі пращурів дуже шанували — вірили, що вони: 
 * захищають рід
 * впливають на долю нащадків
  • Існували обряди вшанування предків (наприклад, поминальні дні).


Цікавий мовний факт

  • Слово **«щур»** сьогодні означає тварину (пацюка), але раніше мало інше значення — **«предок»**.
  • Є версія, що ці значення пов’язані: щур (тварина) живе в норах, «під землею», як і духи предків у давніх уявленнях.


Вживання у мові

  • Слово часто зустрічається в: 
 * поезії
 * історичних текстах
 * патріотичній лексиці
  • Наприклад: *«Заповіти пращурів», «слава пращурам»


Джерела та література

https://dictionary.cambridge.org/uk/dictionary/english/ancestor

https://www.verbformen.net/?w=Vorfahre

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%89%D1%83%D1%80

https://youtu.be/unFTItWjSro?si=U7Qpb6umXK4myn5z

https://pin.it/5lK7AYG4i

https://pin.it/5Nu6Rb0bH

https://pin.it/7ssXzFdn5

https://pin.it/1sWQCIrlp


Зовнішні посилання

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Пращур&oldid=416618