Відмінності між версіями «Окути»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 2: Рядок 2:
  
 
== Історія слова ==
 
== Історія слова ==
−
[[Файл:191150.jpeg|330x260px|обрамити|Горда, пихата, зарозуміла та зверхня людина]]
+
[[Файл:Окутий.png|360x280px|обрамити|left|Приклади окутості]]
  
−
'''Слово хамний''' - це рідкісне, діалектне й застаріле українське слово, яке має дуже цікаву історію та специфічне значення, що відрізняється від сучасного розуміння кореня «хам».
+
''Це слово є пасивним дієприкметником,'' який має як пряме технічне значення, так і глибокий метафоричний зміст в українській літературі.
−
Слово зафіксоване в історичній лексикографії завдяки видатним українським мовознавцям рубежу XIX–XX століть.
+
 
 +
'''Значення слова:'''
 +
* Оббити, обкласти чим-небудь (металом, залізом тощо) для зміцнення або прикраси.
 +
* Переносно: повністю охопити, сковувати (морозом, темрявою, страхом тощо).
 +
 
 +
'''''Оку́тий, -а, -е,''' це дієприкметник пасивний минулого часу до окути (той, що оббитий або охоплений чимось).''
  
−
'''Слово хамний походить від іменника «хам»,''' який у слов’янських мовах означає грубу, невиховану, зухвалу людину. Первісно прикметник хамний уживався для характеристики людини, яка поводиться не лише грубо, а й зверхньо, із почуттям власної вищості. З часом значення розширилося і почало включати риси гордовитості та пихатості. У сучасній українській мові слово є маловживаним і має відтінок застарілості або діалектності.
 
  
 
'''Походження та значення цього слова:'''
 
'''Походження та значення цього слова:'''
−
* ''Етимологія (походження):'' cьогодні корінь (хам-) асоціюється з брутальністю, некультурністю (від біблійного Хама). Проте у західних говорах слово хамний (гордий, пихатий) могло розвинутися паралельно або під впливом семантики «ставити себе вище за інших», «дивитися на всіх як на слуг/хамів», або ж мати інше локальне походження (наприклад, у карпатських говорах слова, схожі на хам, часто означали велику силу, міць або важку упряж). В контексті Верхратського воно зафіксовано саме як «гордий, високомірний».
+
* ''Етимологія (походження):'' походить від дієслова «кути» - «бити, кувати метал», із префіксом о-, що надає значення охоплення, обрамлення. Споріднене зі словами кувати, коваль, кутий.
 +
* ''Історія слова:'' широко вживане в українській мові як у прямому значенні (оббивання металом), так і в переносному — для змалювання стану скутості, нерухомості або повного охоплення чимось.
 +
 
 +
 
 +
'''''Отже, технічний аспект слова, це первісно стосувалося ковальства -''''' процесу зміцнення дерев'яних або інших предметів металевими смугами, обручами чи пластинами (скрині, колеса, двері).
 +
'''Трансформація значення означає,''' що з часом слово перейшло з суто ремісничої термінології в поетичну мову, де стало символом несвободи (кайдани) або природних станів (лід, темрява).
  
−
'''''Отже, слово хамний походить від іменника «хам»,''' який у слов’янських мовах означає грубу, невиховану, зухвалу людину. Первісно прикметник хамний уживався для характеристики людини, яка поводиться не лише грубо, а й зверхньо, із почуттям власної вищості. З часом значення розширилося і почало включати риси гордовитості та пихатості. У сучасній українській мові слово є маловживаним і має відтінок застарілості або діалектності.''
 
  
 
== Сучасний словник ==
 
== Сучасний словник ==
 +
[[Файл:Окутий 2.png|600x390px|обрамити|Приклади окутості]]
  
−
'''У сучасній літературній українській мові слово хамний практично не використовується.''' Його витіснили більш уживані відповідники: гордий, пихатий, зарозумілий, зверхній. Може траплятися в художній літературі, історичних текстах або діалектному мовленні.
+
''Активно вживається в сучасній українській літературній мові як у прямому, так і в образному значенні.''
  
 +
 +
'''Згідно з Академічним тлумачним словником (СУМ), слово має кілька значень, що яскраво проілюстровані у прикладі:'''
 +
 +
 +
* Покритий металом для міцності або оздоби:
 +
''«...двері, окуті міддю і бронзою» (З. Тулуб).
 +
 +
Тут ідеться про захисну та декоративну функцію.''
 +
 +
 +
* Забитий у кайдани, позбавлений волі:
 +
''«Уперед... за окутий, пригноблений люд..!» (П. Грабовський).
 +
 +
Це класичний образ соціального та національного гніту.''
 +
 +
 +
* Охоплений чимось, що сковує рух або видимість (метафора):
 +
''«...морозом окутих [просторів]» (С. Васильченко) або «окута мороком ночі» (О. Кучер).
 +
 +
Тут холод або темрява порівнюються з фізичною оболонкою, яку неможливо скинути.''
 
== Ілюстрації ==
 
== Ілюстрації ==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Istockphoto-877873404-1024x1024.jpg|x200px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kovanyi-Eksterier-foto18.jpg|x200px]]
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dd32dc83e0c10906fdad9d35663a0702-400x267.jpg|x200px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:8a962caa00cd35ec6be6a06c08cd2206.jpg|x200px]]
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images (1).jpg|x200px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images (5).jpg|x200px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:25c04b49-2390-43c9-ba81-9421acd2e818 512x512.jpg|x200px]]
 
|}
 
|}
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
−
[[Файл:Словарь укр языка Гринченко by Russianname.jpg|310x210px|обрамити|Словарь української мови]]
 
  
−
'''Найвідоміша поява цього слова''' - у знаменитому «Словарі української мови» Бориса Грінченка (1907–1909 рр.), Том 4, сторінка 385. Грінченко посилається на шифр Вх. Зн. 76.
+
'''Для розуміння стилістичних відтінків варто порівняти з такими словами:'''
−
 
+
* ''Скований:'' найближчий синонім (скований льодом, скований страхом);
−
Це означає праremote '''праці Івана Верхратського''' - «Знадоби до словаря южноруского» (галицький та закарпатський мовознавець, який збирав діалектизми й фольклор Західної України).
+
* ''Закований:'' найчастіше вживається у контексті кайданів та в’язниці;
−
 
+
* ''Оповитий:'' більш м’який синонім для метафор (оповитий туманом, оповитий таємницею), на відміну від «окутого», що підкреслює силу та важкість обіймів;
−
'''Заміна слову хамний у значенні «гордий, високомѣрный», варто звернути увагу на такі літературні та діалектні синоніми:'''
+
* ''Панцирний:'' якщо йдеться про повне покриття металом.
−
* ''Пихатий'' (надмінний, зарозумілий);
+
−
* ''Високодумний / Високомірний'' (той, хто забагато про себе думає);
+
−
* ''Гордовитий'' (сповнений гідності або гордині);
+
−
* ''Зарозумілий'' (зарозуміла людина);
+
−
* ''Бундючний'' (важливий, надутий, пихатий);
+
−
* ''Надменний'' (погордивий до інших);
+
−
* ''Гергепа / Герготати'' (діалектне: поводитися гордо, пишатися).
+
  
 
== Медіа ==
 
== Медіа ==
−
:::::::::::::::::::::{{#ev:youtube|watch?v=pCP8IVZ6JEY}}
+
:::::::::::::::::::::{{#ev:youtube|watch?v=ZY2fwpov7_8}}
  
 
== Джерела та література ==
 
== Джерела та література ==
 
=== Використана література:===
 
=== Використана література:===
 
* Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. - К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.Том 3, ст. 51.
 
* Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. - К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.Том 3, ст. 51.
−
 
+
* Тулуб З. Людолови (Звіролови).
 +
* Грабовський П. Твори.
 +
* Васильченко С. Твори.
  
 
=== Використані інтернет джерела: ===
 
=== Використані інтернет джерела: ===
−
* https://hrinchenko.com/
+
* https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%82%D0%B8
−
* https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%85%D0%B0%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D0%B9
+
* https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%82%D1%96
 +
* https://ukrainian_russian.academic.ru/72484/%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%82%D0%B8
 +
* https://dovidka.biz.ua/pavlo-grabovskiy-biografiya-skorocheno/
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет педагогічної освіти]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет педагогічної освіти]]
 
[[Категорія:Слова 2026 року]]
 
[[Категорія:Слова 2026 року]]

Поточна версія на 13:40, 28 березня 2026

ОКУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до окути. Задзвеніли віконні шибки, загупали важкі чоботи і сокири, трощачи двері, окуті міддю і бронзою (Тулуб, Людолови, І, 1957, 448); Уперед за край рідний та волю, За окутий, пригноблений люд..! (Граб., І, 1959, 394); Серед безлюдних просторів, морозом окутих, ..світились привітні, не буденні огні (Вас., І, 1959, 299); * Образно. Глуха пристань лежала ще окута мороком ночі (Кучер, Полтавка, 1950, 80).

Історія слова

Приклади окутості

Це слово є пасивним дієприкметником, який має як пряме технічне значення, так і глибокий метафоричний зміст в українській літературі.

Значення слова:

  • Оббити, обкласти чим-небудь (металом, залізом тощо) для зміцнення або прикраси.
  • Переносно: повністю охопити, сковувати (морозом, темрявою, страхом тощо).

Оку́тий, -а, -е, це дієприкметник пасивний минулого часу до окути (той, що оббитий або охоплений чимось).


Походження та значення цього слова:

  • Етимологія (походження): походить від дієслова «кути» - «бити, кувати метал», із префіксом о-, що надає значення охоплення, обрамлення. Споріднене зі словами кувати, коваль, кутий.
  • Історія слова: широко вживане в українській мові як у прямому значенні (оббивання металом), так і в переносному — для змалювання стану скутості, нерухомості або повного охоплення чимось.


Отже, технічний аспект слова, це первісно стосувалося ковальства - процесу зміцнення дерев'яних або інших предметів металевими смугами, обручами чи пластинами (скрині, колеса, двері). Трансформація значення означає, що з часом слово перейшло з суто ремісничої термінології в поетичну мову, де стало символом несвободи (кайдани) або природних станів (лід, темрява).


Сучасний словник

Приклади окутості

Активно вживається в сучасній українській літературній мові як у прямому, так і в образному значенні.


Згідно з Академічним тлумачним словником (СУМ), слово має кілька значень, що яскраво проілюстровані у прикладі:


  • Покритий металом для міцності або оздоби:

«...двері, окуті міддю і бронзою» (З. Тулуб).

Тут ідеться про захисну та декоративну функцію.


  • Забитий у кайдани, позбавлений волі:

«Уперед... за окутий, пригноблений люд..!» (П. Грабовський).

Це класичний образ соціального та національного гніту.


  • Охоплений чимось, що сковує рух або видимість (метафора):

«...морозом окутих [просторів]» (С. Васильченко) або «окута мороком ночі» (О. Кучер).

Тут холод або темрява порівнюються з фізичною оболонкою, яку неможливо скинути.

Ілюстрації

Kovanyi-Eksterier-foto18.jpg 8a962caa00cd35ec6be6a06c08cd2206.jpg Images (5).jpg 25c04b49-2390-43c9-ba81-9421acd2e818 512x512.jpg

Див. також

Для розуміння стилістичних відтінків варто порівняти з такими словами:

  • Скований: найближчий синонім (скований льодом, скований страхом);
  • Закований: найчастіше вживається у контексті кайданів та в’язниці;
  • Оповитий: більш м’який синонім для метафор (оповитий туманом, оповитий таємницею), на відміну від «окутого», що підкреслює силу та важкість обіймів;
  • Панцирний: якщо йдеться про повне покриття металом.

Медіа

Джерела та література

Використана література:

  • Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. - К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.Том 3, ст. 51.
  • Тулуб З. Людолови (Звіролови).
  • Грабовський П. Твори.
  • Васильченко С. Твори.

Використані інтернет джерела:

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Окути&oldid=415997