Відмінності між версіями «Бадьо»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| (не показано 26 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Бадьо, -дя,''' ''м.'' Батя. Этимъ именемъ называютъ также въ нѣкоторыхъ мѣстахъ всякаго старшаго по лѣтамъ мужчину. '' | + | '''Бадьо, -дя,''' ''м.'' Батя. Этимъ именемъ называютъ также въ нѣкоторыхъ мѣстахъ всякаго старшаго по лѣтамъ мужчину. |
| + | == Історія слова == | ||
| + | '''Слово «бадьо» (або «батьов»)''' є діалектним варіантом слова «батько», яке найчастіше вживається у західних областях України, зокрема на Закарпатті та в Галичині. Воно є пестливою або розмовною формою звертання до батька, часто у значенні «тато», «неньо» або «татуньо». | ||
| − | [[ | + | '''Походження та значення цього слова:''' |
| + | * ''Етимологія:'' слово «бадьо» пов’язане з народнорозмовними формами звертання до батька - такими як «батя», «батько». Воно утворене на основі кореня бат- / бать-, із додаванням суфікса -ьо, що надає слову пестливого або розмовного відтінку. | ||
| + | * ''Історичне використання:'' У старих словниках і фольклорних записах слово «бадьо» вживалося не лише у значенні «батько», а й ширше - як звертання до будь-якого старшого за віком чоловіка. Це свідчить про його соціальну функцію як форми поваги або близькості. | ||
| + | |||
| + | '''Наприклад:''' «Бадю! візьми мене на віз!» - слово використовується як звертання до старшого чоловіка. | ||
| + | == Сучасний словник == | ||
| + | [[Файл:Батько і дитина.jpeg|290x180px|обрамити|Батько і діти]] | ||
| + | '''У сучасній українській мові слово «бадьо»''' майже не використовується і вважається застарілим або діалектним. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | '''Його значення передають такі слова: | ||
| + | ''' | ||
| + | *''батько'' - нейтральне літературне слово; | ||
| + | *''тато'' - пестлива форма; | ||
| + | *''батя'' - розмовне. | ||
| + | |||
| + | ''Таким чином, слово «бадьо» є прикладом архаїчної народної лексики, що відображає особливості живого мовлення минулих епох.'' | ||
| + | |||
| + | == Ілюстрації == | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кв1.jpeg|x160px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кв.jpeg|x160px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1111111111_c5f84.png|x160px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кв2.jpeg|x160px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:16358.jpg|x160px]] | ||
| + | |} | ||
| + | == Див. також == | ||
| + | '''Сфера вживання:''' слово було поширене переважно в народному мовленні та окремих регіонах України, але не закріпилося в літературній нормі. | ||
| + | Слово «бадьо» пов’язане з такими лексичними одиницями, як «батько», «тато», «батя», які позначають батька в сучасній українській мові. Також воно належить до діалектизмів і архаїзмів, що характеризують народнорозмовну лексику. | ||
== Джерела та література == | == Джерела та література == | ||
=== Використана література:=== | === Використана література:=== | ||
| − | * | + | * Письменники Західної України 30–50-х років XIX ст. — Київ: Дніпро, 1965. — С. 628–643. |
| + | |||
=== Використані інтернет джерела: === | === Використані інтернет джерела: === | ||
| − | + | * http://litopys.org.ua/zahpysm/zah28.htm | |
| − | * http:// | + | * https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%BE |
| − | + | * https://vseosvita.ua/blogs/efekt-batka-batko-vplyvaie-na-maibutnie-dytyny-bilshe-nizh-my-zvykly-vvazhaty-50147.html | |
| − | * https://uk. | + | |
| − | * https:// | + | |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]] | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет педагогічної освіти]] |
| + | [[Категорія:Слова 2026 року]] | ||
Поточна версія на 12:44, 28 березня 2026
Бадьо, -дя, м. Батя. Этимъ именемъ называютъ также въ нѣкоторыхъ мѣстахъ всякаго старшаго по лѣтамъ мужчину.
Зміст
Історія слова
Слово «бадьо» (або «батьов») є діалектним варіантом слова «батько», яке найчастіше вживається у західних областях України, зокрема на Закарпатті та в Галичині. Воно є пестливою або розмовною формою звертання до батька, часто у значенні «тато», «неньо» або «татуньо».
Походження та значення цього слова:
- Етимологія: слово «бадьо» пов’язане з народнорозмовними формами звертання до батька - такими як «батя», «батько». Воно утворене на основі кореня бат- / бать-, із додаванням суфікса -ьо, що надає слову пестливого або розмовного відтінку.
- Історичне використання: У старих словниках і фольклорних записах слово «бадьо» вживалося не лише у значенні «батько», а й ширше - як звертання до будь-якого старшого за віком чоловіка. Це свідчить про його соціальну функцію як форми поваги або близькості.
Наприклад: «Бадю! візьми мене на віз!» - слово використовується як звертання до старшого чоловіка.
Сучасний словник
Батько і діти
У сучасній українській мові слово «бадьо» майже не використовується і вважається застарілим або діалектним.
Його значення передають такі слова:
- батько - нейтральне літературне слово;
- тато - пестлива форма;
- батя - розмовне.
Таким чином, слово «бадьо» є прикладом архаїчної народної лексики, що відображає особливості живого мовлення минулих епох.
Ілюстрації
|
|
|
|
|
Див. також
Сфера вживання: слово було поширене переважно в народному мовленні та окремих регіонах України, але не закріпилося в літературній нормі. Слово «бадьо» пов’язане з такими лексичними одиницями, як «батько», «тато», «батя», які позначають батька в сучасній українській мові. Також воно належить до діалектизмів і архаїзмів, що характеризують народнорозмовну лексику.
Джерела та література
Використана література:
- Письменники Західної України 30–50-х років XIX ст. — Київ: Дніпро, 1965. — С. 628–643.
