Відмінності між версіями «Схитнутися»
(→Медіа) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
Хто-небудь не зламався, не втратив упевненості у чомусь. | Хто-небудь не зламався, не втратив упевненості у чомусь. | ||
Тільки ж мій дух не схитнувсь, не скорився лихій я негоді, Скупчив всі сили свої – перетерпіти біду. (М. Зеров) | Тільки ж мій дух не схитнувсь, не скорився лихій я негоді, Скупчив всі сили свої – перетерпіти біду. (М. Зеров) | ||
| − | + | ==Ілюстрації== | |
| − | == | + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Shutnutusia0211.PNG |x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Shutnutusia02112025.PNG |x140px]] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Поточна версія на 08:28, 3 листопада 2025
Схитнутися, -тнуся, -нешся, гл. 1) Пошатнуться, покачнуться. Пливе човен, води повен, колиб не схитнувся. Чуб. III. 22. Кладочка схитнулась сестриця втонула. Нп. А як моя головка схитнеться ( = як умру), тоді тобі роскіш минеться. Чуб. V. 113. 2) Пошевельнуться, прійти въ движеніе, качнуться. Під тобою, селезню, вода не схитнеться. Мет. 37.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови
СХИТНУТИСЯ, нуся, нешся, док . 1. Злегка хитнутися або почати хитатися, коливатися. Коли дзвони, схитнувшись разом, пішли у танець, великі, середні й маленькі.., з усіх усюдів сипнули люди так, наче дзвони тягли їх до себе (Коцюб., II, 1955, 179); Тихо, мов утка [качка], подався човен уперед, схитнувшись з боку на бік (Мирний, І, 1954, 310); Було тихо і парко, жодна очеретина не схитнеться (Збан., Над Десною, 1951, 67). 2. Хитнувшись, нахилитися; втративши рівновагу, зробити рух з одного боку в інший; похитнутися. Здорова постать замахнула руками вгору, і Зінько почув, як щось тверде штовхнуло його болюче в груди так дуже, що він схитнувся (Гр., II, 1963, 478); Разів зо три диркнув кулемет. Літак схитнувся, зачмихав димом, блиснуло під крилом рухливе полум'я (Збан., Крил. гонець, 1953, 40); Великий шматок заборола затріщав, схитнувся, похилився і полетів разом з печенігами, що чіплялись за нього, вниз (Скл., Святослав, 1959, 408); Ослін неждано схитнувся, полісовщик скочив з дошки (Стельмах, І, 1962, 466); // Заколиватися, задрижати від струсу, удару, руху повітря і т. ін. Як земля під ногами схитнеться, Валяться цілі міста і, розхитані, згубу віщують (Зеров, Вибр., 1966, 200); Посунув танк, аж грунт під ногами Схитнувсь у матері (Мисик, Верховіття, 1963, 79); Схитнувсь на каганчику вогник (Вирган, В розп. літа, 1959, 86); Тендітний вогник схитнувсь у темряві (Кол., На фронті.., 1959, 116); * Образно. Вже лад старий схитнувсь і пада. Життя нове його змете, - Робитиме гуртом громада, І все, що зробить, - спільне те! (Пісні та романси.., II, 1956, 274). 3. перен. Відступити, послабити опір. Заходьте в світ, відстояний людьми Від ненажерних зграй, від замахів лукавих! Ми стали твердо тут і не схитнемось ми, Струмує наша кров у цих плодах і травах (Рильський, III, 1961, 152); Коли петлюрівці виступали з Бородянки, щоб рушити далі - в Київ, на їх шляху раптом виросли сотні богунців і розпочали такий бій, що земля червоніла від крові. Петлюрівці схитнулись і почали відступати (Скл., Легенд. начдив, 1957, 66); // Відчути сумнів, непевність у своїй правоті, правильності дій і т. ін. Байдужий вбивця не схитнеться; Нема рятунку; звів курка. Порожнє серце рівно б'ється, З пістолем не здригне рука... (Лерм., Вибр., за ред. Рильського, 1951, 57). @ Дух не схитнувся чий - хто-небудь не втратив упевненості у чомусь. Тільки ж мій дух не схитнувсь, не скорився лихій я негоді, Скупчив всі сили свої - перетерпіти біду (Зеров, Вибр., 1966, 335). 4. перен., розм. Втратити здатність розсудливо міркувати, ясно, правильно сприймати і розуміти навколишнє. Годі! Хоча б де єдина Щира душа відгукнулась! Годі! Близька домовина. Що ж? Невеличка людина... Винна сама, що схитнулась (Граб., І, 1959, 368); - Справжній був поет, та шкода, що пуття Не буде з його, бо схитнувся (Сам., І, 1958, 184); [Ковшик:] Мій Кандиба теж захворів. Схитнувся бідолаха. Як тільки я з ким-небудь почну говорити, він усе записує. Думаю я його в Київ на перевірку до лікарів відправити (Корн., ІІ, 1955, 270).
Фразеологія
Дух не схитну́вся чий, у кого Хто-небудь не зламався, не втратив упевненості у чомусь. Тільки ж мій дух не схитнувсь, не скорився лихій я негоді, Скупчив всі сили свої – перетерпіти біду. (М. Зеров)
