Відмінності між версіями «Пакоси»
(Створена сторінка: '''Пакоси, -сів, '''''м. мн. ? Стара за білі пакоси вхопилась. ''К. МБ. III. 260. Категорія:Па) |
(→Джерела та література) |
||
| (не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Пакоси, -сів, '''''м. мн. ? Стара за білі пакоси вхопилась. ''К. МБ. III. 260. | '''Пакоси, -сів, '''''м. мн. ? Стара за білі пакоси вхопилась. ''К. МБ. III. 260. | ||
[[Категорія:Па]] | [[Категорія:Па]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ПОКІС, косу, ч. 1. Смуга скошеної трави, збіжжя і т. ін. Недавно був ще сінокіс, І знов косар дзвенить косою, І знов трудящою рукою Кладе в житах новий покіс (Черн., Поезії, 1959, 161); Слухняна трава рівними покосами лягала по стрижених луках, - і скоро вся ділянка вкрилася, мов письменами якимись незрозумілими, зигзагами світло-зелених покосів (Хотк., І, 1966, 94); * Образно. Поставивши кулемет на розі двох великих вулиць, вони клали гайдамаків у покоси (Воскр., Героїка.., 1938, 30); Митрич стояв розгублений і все ще замислено длубав чорним пальцем у сивому покосі бороди (Панч., II, 1956, 73); * У порівн. Йому вподобались здорові сиві очі, що тихо сяли з-під довгих вій та широких, як покоси, русявих брів (Коцюб., І, 1955, 23); Врубувався він у ворожу гущину, як у ліс темний, і лягали нападники покосами (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 388). | ||
| + | |||
| + | 2. Місце, де косять. [Син:] Вона [лука] одного доходу більше, ніж на двісті рублів у рік дає... Дванадцять десятин одного покосу (Мирний, V, 1955, 169); Юрба в'язальниць молодих Ішла з граблями на покоси (Щог., Поезії, 1958, 376). | ||
| + | |||
| + | Стати на покіс - почати косити. Йонька забрів із косою в густу траву і, поплювавши в руки, став на покіс (Тют., Вир, 1964, 230). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | [[Файл:Pokocy.jpg|міні|праворуч|Ілюстрація до слова «покоси»]] | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | https://www.youtube.com/watch?v=9XgpT4dH6M4 | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | https://sum.in.ua/s/pokis | ||
| + | Джерело та інформація до слова та поняття 'Покоси' | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет музичного мистецтва і хореографії]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет музичного мистецтва і хореографії]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Слова 2026 року]] | ||
Поточна версія на 23:15, 2 листопада 2025
Пакоси, -сів, м. мн. ? Стара за білі пакоси вхопилась. К. МБ. III. 260.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ПОКІС, косу, ч. 1. Смуга скошеної трави, збіжжя і т. ін. Недавно був ще сінокіс, І знов косар дзвенить косою, І знов трудящою рукою Кладе в житах новий покіс (Черн., Поезії, 1959, 161); Слухняна трава рівними покосами лягала по стрижених луках, - і скоро вся ділянка вкрилася, мов письменами якимись незрозумілими, зигзагами світло-зелених покосів (Хотк., І, 1966, 94); * Образно. Поставивши кулемет на розі двох великих вулиць, вони клали гайдамаків у покоси (Воскр., Героїка.., 1938, 30); Митрич стояв розгублений і все ще замислено длубав чорним пальцем у сивому покосі бороди (Панч., II, 1956, 73); * У порівн. Йому вподобались здорові сиві очі, що тихо сяли з-під довгих вій та широких, як покоси, русявих брів (Коцюб., І, 1955, 23); Врубувався він у ворожу гущину, як у ліс темний, і лягали нападники покосами (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 388).
2. Місце, де косять. [Син:] Вона [лука] одного доходу більше, ніж на двісті рублів у рік дає... Дванадцять десятин одного покосу (Мирний, V, 1955, 169); Юрба в'язальниць молодих Ішла з граблями на покоси (Щог., Поезії, 1958, 376).
Стати на покіс - почати косити. Йонька забрів із косою в густу траву і, поплювавши в руки, став на покіс (Тют., Вир, 1964, 230).
