Відмінності між версіями «Ґрівджати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| (не показано 15 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Ґрівджати, -джаю, -єш, '''''гл. ''Шипѣть (о гусяхъ). ''Гуски ґрівджат, як хочут вкусити. ''Вх. Лем. 408. <br /> | + | <div style="border: 4px solid #A15EFF; border-radius: 15px; padding: 1.2em; background-color: #f9f6ff;"> |
| + | |||
| + | '''Ґрівджати, -джаю, -єш,''' — ''гл.'' Шипѣть (о гусяхъ). ''Гуски ґрівджат, як хочут вкусити.'' ''Вх. Лем. 408.''<br /> | ||
| + | |||
| + | <hr style="border: 1.5px solid #A15EFF;"/> | ||
| + | |||
== Сучасні словники == | == Сучасні словники == | ||
| − | '''ґрівджати''', '''ґрівджит''' | + | 1.'''ґрівджати''', '''ґрівджит''' — Vn. schnattern, fauchen (v. Gänsen); Vr. Сисати (про гусей).<br /> |
| − | Слово «'''ґрівджати'''» є застарілим і діалектним ( | + | Слово «'''ґрівджати'''» є застарілим і діалектним (лемківським), означає ґелґотіти, крякати.<br /> |
| − | <br /> | + | '''Приклад''': Гускы ґрівджат, як хочут вкусити.<br /> |
| − | '''''Приклад''''': | + | 2. '''Ґрівджати, -джу, -джиш,''' ''недок.'' — Ображати, кривдити когось, чинити несправедливість.<br /> |
| − | == | + | ''Ґрівджу, ґрівджиш, ґрівджать.'' |
| − | {| style="width:100%; margin-top: | + | '''''Ґрівджати''''' — діалектне слово, що означає «ображати, шкодити комусь, заподіювати кривду».<br /> |
| + | '''Приклад''': Не ґрівджай менших від себе. | ||
| + | <hr style="border: 1.5px solid #A15EFF;"/> | ||
| + | |||
| + | == Цікаві факти до першого значення == | ||
| + | <div style="background-color:#f3e8ff; border-left:5px solid #A15EFF; padding:10px; margin:10px 0;"> | ||
| + | * Слово споріднене з іншими українськими звуконаслідувальними: '''ґелґотіти''', '''ґакати''', '''кричати''' тощо. | ||
| + | * Схожі форми є й у сусідніх мовах: у польській — '''gęgać''' («ґеґати»), у словацькій — '''gágat'''. | ||
| + | * Це слово зберігає колорит автентичного лемківського діалекту, який тепер вивчають і зберігають як частину нематеріальної культурної спадщини України. | ||
| + | |||
| + | == Цікаві факти до другого значення == | ||
| + | <div style="background-color:#f3e8ff; border-left:5px solid #A15EFF; padding:10px; margin:10px 0;"> | ||
| + | * Слово ''ґрівджати'' походить від староукраїнського ''кривдити'' — «завдавати образи». | ||
| + | * У Галичині його ще можна почути в живій мові як «не ґрівджай дитину». | ||
| + | * Має спільнокореневі слова: '''кривда''', '''покривджений''', '''безкривдно'''. | ||
| + | * Слово передає не лише фізичну, а й моральну образу — душевну шкоду. | ||
| + | </div> | ||
| + | |||
| + | <hr style="border: 1.5px solid #A15EFF;"/> | ||
| + | |||
| + | == Ілюстрації == | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:1em; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center;" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width: | + | | style="width:33%; padding:0.8em; text-align:center;" | |
| − | + | <!-- Картинка 1: зовнішній URL, натиснувши відкривається джерело --> | |
| − | + | <a href="https://ciplenok.com/content/uploads/images/domashnie-gusi.jpg" target="_blank" rel="noopener"> | |
| − | + | ||
|} | |} | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:1em; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center;" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | | style="width:33%; padding:0.8em; text-align:center;" | | ||
| + | <!-- Картинка 1: зовнішній URL, натиснувши відкривається джерело --> | ||
| + | <a href="https://odrzn.sumy.ua/wp-content/uploads/naculctvo.jpg" target="_blank" rel="noopener"> | ||
| + | |} | ||
| + | <hr style="border: 1.5px solid #A15EFF;"/> | ||
| + | |||
== Медіа == | == Медіа == | ||
| − | [ | + | * [https://www.youtube.com/shorts/-fqUbU2y4jE Голос гусей] |
| − | [ | + | * [https://www.youtube.com/watch?v=U6OtAV01w8k Гуси, гуси? Га-га-га!] |
| − | == Джерела | + | |
| − | * | + | == Джерела == |
| − | + | * Пиртей Петро Семенович. ''Словник лемківської говірки''. (PDF: [https://lemko.org/pdf/Pyrtej2001.pdf]) — дата звернення: 17.10.2025 | |
| − | [ | + | * [https://www.youtube.com/shorts/-fqUbU2y4jE Голос гусей] |
| − | [ | + | * [https://www.youtube.com/watch?v=U6OtAV01w8k Гуси, гуси? Га-га-га!] |
| + | * ''Словник української мови'' (Б. Грінченко). | ||
| + | * ''Великий тлумачний словник сучасної української мови''. | ||
| + | |||
| + | </div> | ||
| − | [[Категорія: | + | [[Категорія:Ґ]] |
| + | [[Категорія:Слова 2026 року]] | ||
| + | [[Факультет музичного мистецтва і хореографії]] | ||
Поточна версія на 17:52, 29 жовтня 2025
Ґрівджати, -джаю, -єш, — гл. Шипѣть (о гусяхъ). Гуски ґрівджат, як хочут вкусити. Вх. Лем. 408.
Зміст
Сучасні словники
1.ґрівджати, ґрівджит — Vn. schnattern, fauchen (v. Gänsen); Vr. Сисати (про гусей).
Слово «ґрівджати» є застарілим і діалектним (лемківським), означає ґелґотіти, крякати.
Приклад: Гускы ґрівджат, як хочут вкусити.
2. Ґрівджати, -джу, -джиш, недок. — Ображати, кривдити когось, чинити несправедливість.
Ґрівджу, ґрівджиш, ґрівджать.
Ґрівджати — діалектне слово, що означає «ображати, шкодити комусь, заподіювати кривду».
Приклад: Не ґрівджай менших від себе.
Цікаві факти до першого значення
- Слово споріднене з іншими українськими звуконаслідувальними: ґелґотіти, ґакати, кричати тощо.
- Схожі форми є й у сусідніх мовах: у польській — gęgać («ґеґати»), у словацькій — gágat.
- Це слово зберігає колорит автентичного лемківського діалекту, який тепер вивчають і зберігають як частину нематеріальної культурної спадщини України.
Цікаві факти до другого значення
- Слово ґрівджати походить від староукраїнського кривдити — «завдавати образи».
- У Галичині його ще можна почути в живій мові як «не ґрівджай дитину».
- Має спільнокореневі слова: кривда, покривджений, безкривдно.
- Слово передає не лише фізичну, а й моральну образу — душевну шкоду.
Ілюстрації
<a href=" |
" target="_blank" rel="noopener">
<a href=" |
" target="_blank" rel="noopener">
Медіа
Джерела
- Пиртей Петро Семенович. Словник лемківської говірки. (PDF: [1]) — дата звернення: 17.10.2025
- Голос гусей
- Гуси, гуси? Га-га-га!
- Словник української мови (Б. Грінченко).
- Великий тлумачний словник сучасної української мови.
