Відмінності між версіями «Схитнутися»

Версія за 19:37, 26 жовтня 2025

Схитнутися, -тнуся, -нешся, гл. 1) Пошатнуться, покачнуться. Пливе човен, води повен, колиб не схитнувся. Чуб. III. 22. Кладочка схитнулась сестриця втонула. Нп. А як моя головка схитнеться ( = як умру), тоді тобі роскіш минеться. Чуб. V. 113. 2) Пошевельнуться, прійти въ движеніе, качнуться. Під тобою, селезню, вода не схитнеться. Мет. 37.

Сучасні словники

 Словник української мови 

СХИТНУТИСЯ, нуся, нешся, док . 1. Злегка хитнутися або почати хитатися, коливатися. Коли дзвони, схитнувшись разом, пішли у танець, великі, середні й маленькі.., з усіх усюдів сипнули люди так, наче дзвони тягли їх до себе (Коцюб., II, 1955, 179); Тихо, мов утка [качка], подався човен уперед, схитнувшись з боку на бік (Мирний, І, 1954, 310); Було тихо і парко, жодна очеретина не схитнеться (Збан., Над Десною, 1951, 67). 2. Хитнувшись, нахилитися; втративши рівновагу, зробити рух з одного боку в інший; похитнутися. Здорова постать замахнула руками вгору, і Зінько почув, як щось тверде штовхнуло його болюче в груди так дуже, що він схитнувся (Гр., II, 1963, 478); Разів зо три диркнув кулемет. Літак схитнувся, зачмихав димом, блиснуло під крилом рухливе полум'я (Збан., Крил. гонець, 1953, 40); Великий шматок заборола затріщав, схитнувся, похилився і полетів разом з печенігами, що чіплялись за нього, вниз (Скл., Святослав, 1959, 408); Ослін неждано схитнувся, полісовщик скочив з дошки (Стельмах, І, 1962, 466); // Заколиватися, задрижати від струсу, удару, руху повітря і т. ін. Як земля під ногами схитнеться, Валяться цілі міста і, розхитані, згубу віщують (Зеров, Вибр., 1966, 200); Посунув танк, аж грунт під ногами Схитнувсь у матері (Мисик, Верховіття, 1963, 79); Схитнувсь на каганчику вогник (Вирган, В розп. літа, 1959, 86); Тендітний вогник схитнувсь у темряві (Кол., На фронті.., 1959, 116); * Образно. Вже лад старий схитнувсь і пада. Життя нове його змете, - Робитиме гуртом громада, І все, що зробить, - спільне те! (Пісні та романси.., II, 1956, 274). 3. перен. Відступити, послабити опір. Заходьте в світ, відстояний людьми Від ненажерних зграй, від замахів лукавих! Ми стали твердо тут і не схитнемось ми, Струмує наша кров у цих плодах і травах (Рильський, III, 1961, 152); Коли петлюрівці виступали з Бородянки, щоб рушити далі - в Київ, на їх шляху раптом виросли сотні богунців і розпочали такий бій, що земля червоніла від крові. Петлюрівці схитнулись і почали відступати (Скл., Легенд. начдив, 1957, 66); // Відчути сумнів, непевність у своїй правоті, правильності дій і т. ін. Байдужий вбивця не схитнеться; Нема рятунку; звів курка. Порожнє серце рівно б'ється, З пістолем не здригне рука... (Лерм., Вибр., за ред. Рильського, 1951, 57). @ Дух не схитнувся чий - хто-небудь не втратив упевненості у чомусь. Тільки ж мій дух не схитнувсь, не скорився лихій я негоді, Скупчив всі сили свої - перетерпіти біду (Зеров, Вибр., 1966, 335). 4. перен., розм. Втратити здатність розсудливо міркувати, ясно, правильно сприймати і розуміти навколишнє. Годі! Хоча б де єдина Щира душа відгукнулась! Годі! Близька домовина. Що ж? Невеличка людина... Винна сама, що схитнулась (Граб., І, 1959, 368); - Справжній був поет, та шкода, що пуття Не буде з його, бо схитнувся (Сам., І, 1958, 184); [Ковшик:] Мій Кандиба теж захворів. Схитнувся бідолаха. Як тільки я з ким-небудь почну говорити, він усе записує. Думаю я його в Київ на перевірку до лікарів відправити (Корн., ІІ, 1955, 270).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання