Відмінності між версіями «Середопістя»
(я додала значення слова, ілюстрації , відео, зовнішні посилання) |
|||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
| − | |||
Поточна версія на 10:37, 21 жовтня 2025
Середопістя, -тя, с. Середопістя, -тя, с. «Середохрестя» або «Середопістя» – так називали українці четвертий тиждень Великого посту, адже він уважався «переломним», тобто серединним.
Див.також
У СЕРЕДОПІСТЯ НА ЛІД НЕ СТАВАЙ!
Наші традиці
Через 20 днів після початку Великого сорокаденного посту відзначають Середопістя, яке завжди припадає на середу. Загалом Середопісним є весь четвертий тиждень Великого (Передвеликоднього, Великоднього) посту. У народній традиції українців на Середохресну середу випікали з пшеничного борошна прісне обрядове печиво у формі хрестиків, яке так і називали - “хрести”. Його зберігали до того часу, коли їхали в поле сіяти яровину. Перед тим, як зробити перший засів, господар і вся сім'я з'їдали по такому середопісному коржикові, а одне печиво-”хрест” клали на ріллю, “щоб добре родила”.
Так називали українці четвертий тиждень Великого посту, адже він уважався «переломним», тобто серединним. Казали навіть, що опівночі з середи на четвер, якщо уважно прислухатися, можна почути тріск – так піст навпіл ламається. Тож люди у цей час не спали — прислухалися, а дехто й на вулицю виходив. Ще б пак: хто цей звук почує, протягом року не хворітиме і ніколи кістки не зламає! Народна прогностична прикмета говорить: - Тепле Середопістя — теплий Великдень.
Ілюстрації
| |
|
МедіаЗовнішні посилання
Софія Григорівна (обговорення) 15:12, 5 жовтня 2025 (EEST) |