Відмінності між версіями «Шкряботіти»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| (не показані 6 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Шкряботі́ти, -чу́, -ти́ш, '''''гл. ''Царапать, скресть. ''Діду, діду! щось до нас у двері шкряботить. ''Рудч. Ск. II. 15. | '''Шкряботі́ти, -чу́, -ти́ш, '''''гл. ''Царапать, скресть. ''Діду, діду! щось до нас у двері шкряботить. ''Рудч. Ск. II. 15. | ||
[[Категорія:Шк]] | [[Категорія:Шк]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
ШКРЯБОТІТИ, очу, отиш, недок., перех. і неперех, Утворювати різкі звуки, скребучи чимсь по чому-небудь. Щось шкряботить у віконницю - слухаю, мов крізь сон... (Вас., II, 1959, 93); Йому вчулося, ніби там щось шкряботить (Досв., Гюлле, 1961, 22); Він чув, як Штепа шкряботить біля своєї тумбочки, вечеряв в темряві хлібом та ковбасою (Гончар, Людина.., 1960, 24); Навіть миші не шкряботіли: втекли тієї лихої зими кудись у поле, де було більше їстівного, ніж у людей (Мур., Жила.. вдова, 1960, 62). | ШКРЯБОТІТИ, очу, отиш, недок., перех. і неперех, Утворювати різкі звуки, скребучи чимсь по чому-небудь. Щось шкряботить у віконницю - слухаю, мов крізь сон... (Вас., II, 1959, 93); Йому вчулося, ніби там щось шкряботить (Досв., Гюлле, 1961, 22); Він чув, як Штепа шкряботить біля своєї тумбочки, вечеряв в темряві хлібом та ковбасою (Гончар, Людина.., 1960, 24); Навіть миші не шкряботіли: втекли тієї лихої зими кудись у поле, де було більше їстівного, ніж у людей (Мур., Жила.. вдова, 1960, 62). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет романо-германської філології]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Слова 2025 року]] | ||
Поточна версія на 08:23, 10 жовтня 2025
Шкряботі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Царапать, скресть. Діду, діду! щось до нас у двері шкряботить. Рудч. Ск. II. 15.
Зміст
Сучасні словники
ШКРЯБОТІТИ, очу, отиш, недок., перех. і неперех, Утворювати різкі звуки, скребучи чимсь по чому-небудь. Щось шкряботить у віконницю - слухаю, мов крізь сон... (Вас., II, 1959, 93); Йому вчулося, ніби там щось шкряботить (Досв., Гюлле, 1961, 22); Він чув, як Штепа шкряботить біля своєї тумбочки, вечеряв в темряві хлібом та ковбасою (Гончар, Людина.., 1960, 24); Навіть миші не шкряботіли: втекли тієї лихої зими кудись у поле, де було більше їстівного, ніж у людей (Мур., Жила.. вдова, 1960, 62).
Ілюстрації
|
|
|
|
