Відмінності між версіями «Харчівник»
(Створена сторінка: '''Харчівни́к, -ка, '''''м. ''Кормящійся. ''У мене є сім душ харчівників: я, жінка і п’ятеро діте...) |
|||
| (не показані 6 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Харчівни́к, -ка, '''''м. ''Кормящійся. ''У мене є сім душ харчівників: я, жінка і п’ятеро дітей, а хліб дорогий. ''Волч. у. | '''Харчівни́к, -ка, '''''м. ''Кормящійся. ''У мене є сім душ харчівників: я, жінка і п’ятеро дітей, а хліб дорогий. ''Волч. у. | ||
[[Категорія:Ха]] | [[Категорія:Ха]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | [https://slovnyk.me/dict/newsum/харчівник Словник української мови у 20 томах] | ||
| + | |||
| + | ХАРЧІВНИ́К - той, хто харчується, кого годують; їдець, утриманець. | ||
| + | |||
| + | У мене є сім душ харчівників: я, жінка, п'ятеро дітей, а хліб дорогий (Сл. Б. Грінченка). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Обідній стіл300326.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Обідній стіл300325.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Обідній стіл300327.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|umLKAiV8g6g}} | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | [https://civilvoicesmuseum.org/stories/ya-ne-znala-yak-meni-progoduvaty-shistoh-ditey «Мати не знала, як їй тепер прогодувати шістьох дітей»] | ||
| + | |||
| + | [https://4mama.ua/kids/raising/8998-5-fraz-yaki-ne-mozhna-govoriti-dityam-za-obidnim-stolom Як навчити дитину все їсти: фрази, які не варто говорити за столом.] | ||
| + | |||
| + | [http://freya.kiev.ua/dity-za-stolom-koly-i-chomu-vchyty.html Діти за столом: коли і чому вчити.] | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | https://slovnyk.me/dict/newsum/харчівник | ||
| + | |||
| + | https://civilvoicesmuseum.org/stories/ya-ne-znala-yak-meni-progoduvaty-shistoh-ditey | ||
| + | |||
| + | http://freya.kiev.ua/dity-za-stolom-koly-i-chomu-vchyty.html | ||
| + | |||
| + | https://4mama.ua/kids/raising/8998-5-fraz-yaki-ne-mozhna-govoriti-dityam-za-obidnim-stolom | ||
| + | |||
| + | https://uk.wikipedia.org/wiki/Грінченко_Борис_Дмитрович | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Цікаві факти або додаткова інформація== | ||
| + | Борис Грінченко був одружений з Марією (1863—1928), до шлюбу Гладиліною. Вони повінчалися 10 лютого 1884 року в приміщенні школи в селі Нижня Сироватка (нині Сумська область), де Борис на той час був завідувачем. Грінченко з дружиною були дуже близькі, окрім кохання їх єднала спільність переконань і життєвих позицій. Напередодні весілля Марія писала нареченому: «Ми любимо один одного, у нас тепер одна душа, але любов до України і спільна праця на користь їй ще дужче з'єднають нас і дадуть силу перемогти все. Але ти це й сам розумієш ще краще мене… Твоя Маруся». | ||
| + | |||
| + | У подружжя була лише одна дитина — донька Настя. Вона цікавилась українським національним рухом, перекладала, писала, захоплювалась музикою. Після закінчення гімназії у Києві, Настя Грінченко вирушила до Львова, де записалася на філософський факультет і слухала лекції професорів Грушевського, Колесси, Студинського. Значне враження справила на неї зустріч з Іваном Франком. Крім того, вона познайомилася з членами РУП, що її повністю захопило. Приїжджаючи додому, до Києва, не зважаючи на перевірки, Анастасія привозила підпільну літературу. Таким чином вона стала активною учасницею соціал-демократичного робітничого руху. | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2025 року]] | ||
Поточна версія на 10:15, 27 квітня 2025
Харчівни́к, -ка, м. Кормящійся. У мене є сім душ харчівників: я, жінка і п’ятеро дітей, а хліб дорогий. Волч. у.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови у 20 томах
ХАРЧІВНИ́К - той, хто харчується, кого годують; їдець, утриманець.
У мене є сім душ харчівників: я, жінка, п'ятеро дітей, а хліб дорогий (Сл. Б. Грінченка).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
«Мати не знала, як їй тепер прогодувати шістьох дітей»
Як навчити дитину все їсти: фрази, які не варто говорити за столом.
Діти за столом: коли і чому вчити.
Джерела та література
https://slovnyk.me/dict/newsum/харчівник
https://civilvoicesmuseum.org/stories/ya-ne-znala-yak-meni-progoduvaty-shistoh-ditey
http://freya.kiev.ua/dity-za-stolom-koly-i-chomu-vchyty.html
https://4mama.ua/kids/raising/8998-5-fraz-yaki-ne-mozhna-govoriti-dityam-za-obidnim-stolom
https://uk.wikipedia.org/wiki/Грінченко_Борис_Дмитрович
Цікаві факти або додаткова інформація
Борис Грінченко був одружений з Марією (1863—1928), до шлюбу Гладиліною. Вони повінчалися 10 лютого 1884 року в приміщенні школи в селі Нижня Сироватка (нині Сумська область), де Борис на той час був завідувачем. Грінченко з дружиною були дуже близькі, окрім кохання їх єднала спільність переконань і життєвих позицій. Напередодні весілля Марія писала нареченому: «Ми любимо один одного, у нас тепер одна душа, але любов до України і спільна праця на користь їй ще дужче з'єднають нас і дадуть силу перемогти все. Але ти це й сам розумієш ще краще мене… Твоя Маруся».
У подружжя була лише одна дитина — донька Настя. Вона цікавилась українським національним рухом, перекладала, писала, захоплювалась музикою. Після закінчення гімназії у Києві, Настя Грінченко вирушила до Львова, де записалася на філософський факультет і слухала лекції професорів Грушевського, Колесси, Студинського. Значне враження справила на неї зустріч з Іваном Франком. Крім того, вона познайомилася з членами РУП, що її повністю захопило. Приїжджаючи додому, до Києва, не зважаючи на перевірки, Анастасія привозила підпільну літературу. Таким чином вона стала активною учасницею соціал-демократичного робітничого руху.
