Відмінності між версіями «Футринє»
(→Сучасні словники) |
|||
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 21: | Рядок 21: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dveri114.jpg]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
| Рядок 36: | Рядок 33: | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]] |
| − | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]] | |
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж | + | |
| − | + | ||
[[Категорія:Слова 2025 року]] | [[Категорія:Слова 2025 року]] | ||
[[Категорія:Фу]] | [[Категорія:Фу]] | ||
Поточна версія на 13:22, 25 квітня 2025
Футри́нє, -ня, с. Оконная коробка, облицовка оконнаго проема. Шух. І. 95.
Зміст
Сучасні словники
Футринє — це слово, ймовірно, діалектне або розмовне, і в такій формі в літературній українській мові не фіксується. Але з огляду на звучання, морфологію й логіку побудови, можна запропонувати кілька версій його тлумачення.
Можливі тлумачення: Похідне від "футрина" У деяких діалектах (особливо західноукраїнських), футрина або футрина / футряна — це дверна рама, одвірок (від польського "futryna"). Тоді футринє — прикметник середнього роду або іменник у знеособленій формі, що позначає:
саме дверне обрамлення, тобто дерев’яна або металева рама, в яку вставляються двері; або — простір, місце у дверному отворі. Приклади:
Став у футринє і мовчки дивився. Затиснуло пальці між дверима й футринєм. Можливе авторське або жартівливе утворення Іноді такі форми вживаються у фольклорі або побутовій мові, щоб передати місцевий колорит або грубе, знижене мовлення.
Ілюстрації
|
