Відмінності між версіями «Торкотання»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 31: | Рядок 31: | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]] |
| − | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]] | |
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж | + | |
| − | + | ||
[[Категорія:Слова 2025 року]] | [[Категорія:Слова 2025 року]] | ||
[[Категорія:То]] | [[Категорія:То]] | ||
Поточна версія на 13:17, 25 квітня 2025
Торкота́ння, -ня, с. = Торохтіння.
Зміст
Сучасні словники
Торкотáння — іменник середнього роду, походить від дієслова торкотати, і є синонімом слова торохтіння.
Значення: Торкотання — це неперервний, гучний, часто дрібний шум, стукіт або гуркіт, зазвичай пов’язаний з механізмами, колесами, посудом чи іншим предметом, що видає ритмічний або деренчливий звук.
Синоніми: торохтіння гримотіння бряжчання гупання тремтіння зі звуком (у переносному значенні) Приклади: У візку за стіною чулося торкотання старих коліс. Після опівночі тишу порушило торкотання металевого відра по каменю. Торкотання мотору заспокоювало його більше, ніж тиша.
Ілюстрації
МедіаДив. такожДжерела та літератураЗовнішні посилання |
