Відмінності між версіями «Бруд»
м |
|||
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 43: | Рядок 43: | ||
</noinclude> | </noinclude> | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] |
| − | [[Категорія: | + | [[Категорія:Слова 2017 року]] |
| + | |||
[[Категорія:Бр]] | [[Категорія:Бр]] | ||
Поточна версія на 12:37, 24 квітня 2025
Бруд, -ду, м. 1) Грязь, нечистота. Як би знала, мій миленький, що я твоя буду, випрала бим сороченьку з чорного бруду. Чуб. V. 332. 2) Околоплодная жидкость у роженицы, вытекающая передъ появленіемъ младенца. Попереду бруд одійде, тоді дитина родиться. Черк. у. У Мил. 21: послѣродовое очищеніе. 3) Гной изъ нарыва, раны. Оце палець як обривало, так скільки з його бруду попойшло. Черниг. 4) Поросль волосъ у брѣющагося человѣка. Який у тебе бруд великий поріс. Полт. г.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
БРУД, у, чол. 1. Те, що робить що-небудь нечистим; грязь, болото, сміття, різні покидьки. Увесь той бруд покривав тільки прибережні хвилі (Леся Українка, III, 1952, 611); Валентин Модестович мимоволі глянув собі під ноги: чи не приніс, бува, бруду знадвору? (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 179). 2. перен. Розпуста, аморальна поведінка, нечесні вчинки і т. ін. — Скрізь люди! — казала ображена думка, перелякана стріванням з брудом, злиднями і всею недолею людською (Леся Українка, III, 1952, 598).
Всесвітній словник української мови
Словник синонімів
БРУД (те, що забруднює кого-, що-небудь), ГРЯЗЬрозм. рідко,БРУДО́ТАпідсил.розм.;НЕЧИСТОТА́ (про наявність бруду де-небудь). Газдиня оглянулася. П’яні люди, запах порозливаної горівки, натоптаного на підлозі бруду, погані слова, чад - все те дисгармоніювало з її сердечною тугою (Г. Хоткевич); В хатах тісно, ..грязь, дихати нічим, нездорово (М. Коцюбинський); - Боже мій! яка нечистота! який хаос в тій світлиці! Не метено, не прибрано; все порозкидане (І. Нечуй-Левицький). - Пор. 1. не́чисть. НЕ́ЧИСТЬзбірн. (бруд, сміття, покидьки тощо), НЕЧИСТО́ТИмн.; ПО́ГАНЬрозм., ГИДЬрозм., ГИДрозм. рідко (дуже несхвально, емоційно). На великому розпутті, куди завжди звозили гній, нечисть, викидали всяку падаль, стояла одним одна хатка (Панас Мирний); Купи нечистот на смітнику; Там зчищають грязь, а нашу купу превелику нагорнули, мов зібрали гид з усього ринку (Словник Б. Грінченка). - Пор. бруд.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
