Відмінності між версіями «Щиглячий»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(пояснення) |
|||
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
Тлумачний словник української мови. | Тлумачний словник української мови. | ||
ЩИГЛЯЧИЙ, а, е. Прикм. до щиголь1 . - Діду! Дідусю! - покликав він.- А чи є у щигликів щигляча мова? (Донч., II, 1956, 368). | ЩИГЛЯЧИЙ, а, е. Прикм. до щиголь1 . - Діду! Дідусю! - покликав він.- А чи є у щигликів щигляча мова? (Донч., II, 1956, 368). | ||
| + | [[Файл:Щиглячий.jpg|міні]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет української філології, культури і мистецтва]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2025 року]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] [[Категорія:Слова 2025 року]] | ||
Поточна версія на 11:37, 15 квітня 2025
Щиглячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій щеглу. По щиглячій. Какъ щеголъ. Співав би гарно по щиглячій. Гліб.
Сучасні словники
Тлумачний словник української мови. ЩИГЛЯЧИЙ, а, е. Прикм. до щиголь1 . - Діду! Дідусю! - покликав він.- А чи є у щигликів щигляча мова? (Донч., II, 1956, 368).
