Відмінності між версіями «Штирхати»
| (не показано 6 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
ШТИРХАТИ, аю, аєш, недок., перех., діал. Штрикати. Вона мене й щипає, і штирхає, і гребінцем мене скородить, і шпильками коле, і водою зливає,- чого, чого не доказує над моєю головонькою бідною! (Вовчок, І, 1955, 109); Був у нас один такий, що жінка й під піч кочергою було зажене, ще й туди штирхав та кричить (Барв., Опов.., 1902, 328); *У порівн. Скільки часу пролежав,- Юрій не знав. Тільки коли опритомнів і поворухнув ногою - відчув різкий біль, наче в неї хтось штирхав гострою залізякою (Кочура, Зол. грамота, 1960, 157). | ШТИРХАТИ, аю, аєш, недок., перех., діал. Штрикати. Вона мене й щипає, і штирхає, і гребінцем мене скородить, і шпильками коле, і водою зливає,- чого, чого не доказує над моєю головонькою бідною! (Вовчок, І, 1955, 109); Був у нас один такий, що жінка й під піч кочергою було зажене, ще й туди штирхав та кричить (Барв., Опов.., 1902, 328); *У порівн. Скільки часу пролежав,- Юрій не знав. Тільки коли опритомнів і поворухнув ногою - відчув різкий біль, наче в неї хтось штирхав гострою залізякою (Кочура, Зол. грамота, 1960, 157). | ||
штирхати - дієслово, недоконаний вид | штирхати - дієслово, недоконаний вид | ||
| + | штирхати - дієслово, недоконаний вид | ||
| + | |||
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| − | + | ОДНИНА МНОЖИНА | |
| − | 1 особа штирхаю | + | 1 особа штирхаю штирхаємо |
| − | 2 особа штирхаєш | + | 2 особа штирхаєш штирхаєте |
| − | 3 особа штирхає | + | 3 особа штирхає штирхають |
| + | |||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| − | + | ОДНИНА МНОЖИНА | |
| − | 1 особа штирхатиму | + | 1 особа штирхатиму штирхатимемо |
| − | 2 особа штирхатимеш | + | 2 особа штирхатимеш штирхатимете |
| − | 3 особа штирхатиме | + | 3 особа штирхатиме штирхатимуть |
| + | |||
МИНУЛИЙ ЧАС | МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| − | + | ОДНИНА МНОЖИНА | |
| − | Чоловічий рід штирхав | + | Чоловічий рід штирхав штирхали |
Жіночий рід штирхала | Жіночий рід штирхала | ||
Середній рід штирхало | Середній рід штирхало | ||
| + | |||
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| − | + | ОДНИНА МНОЖИНА | |
| − | 1 особа | + | 1 особа штирхаймо |
| − | 2 особа | + | 2 особа штирхай штирхайте |
| + | |||
ДІЄПРИСЛІВНИК | ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час штирхаючи | Теперішній час штирхаючи | ||
Минулий час штирхавши | Минулий час штирхавши | ||
| + | |||
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і | {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і | ||
сучасність|підрозділ=Факультет романогерманської філології}} | сучасність|підрозділ=Факультет романогерманської філології}} | ||
Поточна версія на 12:07, 14 квітня 2025
Штирха́ти, -ха́ю, -єш, гл. = Шпиркати. Г. Барв. 328. Ножем йому штирхає. К. МБ. X. 17. ШТИРХАТИ, аю, аєш, недок., перех., діал. Штрикати. Вона мене й щипає, і штирхає, і гребінцем мене скородить, і шпильками коле, і водою зливає,- чого, чого не доказує над моєю головонькою бідною! (Вовчок, І, 1955, 109); Був у нас один такий, що жінка й під піч кочергою було зажене, ще й туди штирхав та кричить (Барв., Опов.., 1902, 328); *У порівн. Скільки часу пролежав,- Юрій не знав. Тільки коли опритомнів і поворухнув ногою - відчув різкий біль, наче в неї хтось штирхав гострою залізякою (Кочура, Зол. грамота, 1960, 157). штирхати - дієслово, недоконаний вид штирхати - дієслово, недоконаний вид
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС ОДНИНА МНОЖИНА 1 особа штирхаю штирхаємо 2 особа штирхаєш штирхаєте 3 особа штирхає штирхають
МАЙБУТНІЙ ЧАС ОДНИНА МНОЖИНА 1 особа штирхатиму штирхатимемо 2 особа штирхатимеш штирхатимете 3 особа штирхатиме штирхатимуть
МИНУЛИЙ ЧАС ОДНИНА МНОЖИНА Чоловічий рід штирхав штирхали Жіночий рід штирхала Середній рід штирхало
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ ОДНИНА МНОЖИНА 1 особа штирхаймо 2 особа штирхай штирхайте
ДІЄПРИСЛІВНИК Теперішній час штирхаючи Минулий час штирхавши
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Факультет романогерманської філології}}
