Відмінності між версіями «Хлипання»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Джерела та література) |
||
| Рядок 22: | Рядок 22: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | [https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%85%D0%BB%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Тлумачний словник української мови] | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Версія за 21:38, 12 квітня 2025
Хлипання, -ня, с. Всхлипываніе, плачъ. І хлипання все росказати, і крик, і охання, і жаль. Котл. Ен. VI. 49.
Зміст
Сучасні словники
ХЛИПАННЯ, я, с. Дія за знач. хлипати і звуки, утворювані цією дією.
Нараз голосне хлипання перервало мовчанку. Се плакала Таня (Фр., І, 1955, 322); Зразу, з світу, нічого не можна розібрати в хаті. Чутно тільки стогін слабої, чиїсь тихі хлипання та шепотіння (Коцюб., І, 1955, 229); В кімнаті ставало тихо й тихіше, лиш хлипання дощу й.. тікання великого стінного годинника переривали тишину (Коб., III, 1956, 193); Коли ледве чутне хлипання стало виразним і перетворилося на голосне чвакання смоків, Курбала спинився (Досв., Вибр., 1959, 194).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Тлумачний словник української мови
