Відмінності між версіями «Покурити»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 24: | Рядок 24: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ДайПокурить.jpg]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:НеДамПокурить.jpg]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 21:52, 10 квітня 2025
Покури́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Покадить. 2) Покурить. От він полежав трохи, покурив люльки. Рудч. Ск. II. 179. 3) Не покуриш. Не удастся тебѣ. Мабуть не на таких наскочив, не покурить. Рудч. Ск. І. 75.
Зміст
Сучасні словники
Слово «покурити» — це доконаний вид дієслова курити, що вживається в значенні:
Викурити щось (трохи або повністю), зазвичай — тютюн, сигарету, люльку тощо.
Означає короткотривалу дію паління, часто з натяком на одноразовість або нетривалість.
Тлумачення:
Покурити — це:
зробити дію куріння (паління) певний час; викурити щось одне або декілька разів.
Приклади вживання:
Вийшов на балкон покурити. Дай сигарету, я швиденько покурю. Дідусь сів під деревом і покурив люльку.
Синоніми:
викурити запалити (в контексті сигарети) зробити перекур (розмовне)
Ілюстрації
|
|
|
|
